РІШЕННЯ
Іменем України
01 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/31/19
адміністративне провадження №П/9901/31/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Загороднього А.А.,
представника відповідача Цуцкірідзе І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №9901/31/19 за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним (недійсним) та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 16 січня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), в якому позивач просить Суд визнати протиправним(недійсним) та скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 57/0/15-19 від 10 січня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді господарського суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України.
2. Позивач вважає оскаржуване Рішення протиправним з огляду на таке.
2.1. За результатами проведеного Вищою кваліфікаційною комісією України (далі ВККСУ) первинного кваліфікаційного оцінювання було прийнято рішення №560/ко-18, яким визначено, що позивач, суддя господарського суду Донецької області не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів та відмовлено йому у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, визнано позивача таким, що не відповідає займаній посаді та рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення його з посади судді. Згідно рішення ВККСУ №585/ко-18 від 27.04.2018 вирішено внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення позивача з посади судді. Положення Комісії, на підставі яких проводилось оцінювання суддів, не зареєстровані в Мінʼюсті України; Комісія не взяла до уваги критерій компетентності; європейські стандарти не передбачають звільнення судді з посади лише за наслідками кваліфікаційного оцінювання; згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Конституцією України суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав передбачених у ч. 6 ст. 126 Конституцією України, в якій така підстава як невідповідність за результатами оцінювання займаній посаді також відсутня; неможливість оскарження результатів оцінювання практичного завдання є порушенням права на оскарження рішень, дій субʼєкта владних повноважень, порушенням положень міжнародних стандартів. Вказане не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення про його звільнення №57/0/15-19 від 10.01.2019.
2.2. Крім того приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не було враховано, що підстава звільнення яка вказана позивачем відсутня у ст. 126 Конституції України. Європейські стандарти, п. 23 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, Висновок № 17 Консультативної ради європейських суддів, висновок Венеціанської комісії щодо посилення незалежності суддів №747/2013, не передбачають звільнення судді з посади лише за наслідками кваліфікаційного оцінювання. Оскаржуваним рішенням відповідачем було порушеного його право на працю та захист від незаконного звільнення, у ньому не зазначено яким саме критеріям позивач як суддя не відповідає займаній посаді. Було порушено і процедуру, оскільки не враховано його заяви щодо оскарження рішення ВККСУ у суді і не завершення такого розгляду. ВРП не відповідає вимогам принципу "суд, установлений законом", оскільки регламент яким керується відповідач не є законом, тому прийняте рішення становить пряме порушення його прав гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року було задоволено заяву про самовідвід судді-доповідача Стрелець Т.Г.
3.1. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.02.2019 09.30 год.
3.2. У судовому засіданні було оголошено перерву до 16.00 год. 01.04.2019. Позивач не зʼявився у судове засідання подав заяву про закінчення розгляду справи у його відсутності.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Указом Президента України від 6 червня 2011 року № 643/2011 ОСОБА_3 призначений на посаду судді господарського суду Донецької області.
5. 20 жовтня 2017 року рішенням №106/зп-17 Вищою кваліфікаційною комісією суддів України призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, в тому числі щодо позивача, на 13 березня 2018 року.
5.1. За результатами складення анонімного письмового тестування та практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів позивач набрав 74,25 балів та 47,5 балів відповідно.
5.2. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року №560/ко-18 вирішено: визначити, що суддя господарського суду Донецької області ОСОБА_3 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року №7/зп-18; відмовити судді господарського суду Донецької області ОСОБА_3 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнати суддю господарського суду Донецької області ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді; рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді господарського суду Донецької області ОСОБА_3 (а.с. 123-125).
5.3. 27 квітня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення №585/ко-18, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_3 з посади судді господарського суду Донецької області (а.с. 122).
5.4. Позивач скористався процедурою судового оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року №560/ко-18. Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №9901/585/18 за позовом ОСОБА_3 до ВККСУ, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року №560/ко-18 було відмовлено.
6. Листом ВРП за №19738/0/9-18 від 13 червня 2018 року позивача запрошено на засідання Вищої ради правосуддя на 26 червня 2018 року для розгляду питання про його звільнення з посади судді відповідно до подання з рекомендацією ВККС від 27 квітня 2018 року №585/ко-18 (а.с. 126).
6.1. 22 червня 2018 року від позивача до ВРП надійшло клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади судді у звʼязку з відкриттям провадження у справі №9901/585/18 за його позовом до ВККСУ про скасування рішення (а.с. 127-143).
6.2. Листом ВРП від 16 липня 2018 року №23792/0/9-18 позивача запрошено на засідання Вищої ради правосуддя на 26 липня 2018 року для розгляду питання про його звільнення з посади судді відповідно до подання з рекомендацією ВККС від 27 квітня 2018 року №585/ко-18 (а.с. 144).
6.3. 20 липня 2018 року від позивача до ВРП надійшло клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади судді до закінчення розгляду справи №9901/585/18 за його позовом до ВККСУ про скасування рішення (а.с. 146).
6.4. Листом ВРП від 28 грудня 2018 року №50299/0/9-18 позивача запрошено на 10 січня 2019 року на засіданні ВРП щодо розгляду питання про його звільнення з посади судді відповідно до подання з рекомендацією ВККС від 27 квітня 2018 року №585/ко-18 (а.с. 149).
6.5. 9 січня 2019 року на адресу ВРП надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади судді до вирішення по суті справи №9901/585/18 за його позовом до ВККСУ про скасування рішення (а.с. 155).
6.6. Членом Вищої ради правосуддя Беляневичем В.Е. складено доповідь з пропозицією звільнення ОСОБА_3 з посади судді господарського суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України (а.с. 159-160).
6.7. 10 січня 2019 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення №57/0/15-19, яким вирішено звільнити ОСОБА_3 з посади судді господарського суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України (а.с. 161-163).
7. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог та протиправності рішення позивач наводить такі аргументи.
9. Положення ВККСУ, на підставі яких проводилось оцінювання суддів, не зареєстровані в Мінʼюсті України; Комісія не взяла до уваги критерій компетентності; неможливість оскарження результатів оцінювання практичного завдання є порушенням права на оскарження рішень, дій субʼєкта владних повноважень, порушенням положень міжнародних стандартів. Приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не було враховано, що підстава звільнення яка вказана позивачем відсутня у ст. 126 Конституції України. Європейські стандарти, п. 23 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, Висновок № 17 Консультативної ради європейських суддів, висновок Венеціанської комісії щодо посилення незалежності суддів №747/2013, не передбачають звільнення судді з посади лише за наслідками кваліфікаційного оцінювання. Оскаржуваним рішенням відповідачем було порушеного його право на працю та захист від незаконного звільнення, у ньому не зазначено яким саме критеріям позивач як суддя не відповідає займаній посаді. Було порушено і процедуру, оскільки не враховано його заяви щодо оскарження рішення ВККСУ у суді і не завершення такого розгляду. ВРП не відповідає вимогам принципу "суд, установлений законом", оскільки регламент яким керується відповідач не є законом, тому прийняте рішення становить пряме порушення його прав гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
10. У відзиві на позов відповідач зазначає, що з доводами позовної заяви не погоджується, звертає увагу на те, що Конституцією України безпосередньо передбачено, що підставою для звільнення судді з займаної посади є виявлення за результатами оцінювання його невідповідності цій посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання. Відповідач зазначає, що оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", та може бути оскаржено лише з певних підстав. Оскаржуване рішення, як вказує відповідач, містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків. Повноважність складу ВРП підтверджується витягом з протоколу засідання ВРП від 27 вересня 2018 року №71. Відповідач зазначає, що позивачем у позовній заяві не вказано про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення ВРП. Відповідач вказує, що через багаторазове відкладення розгляду питання про звільнення позивача з посади судді відповідно до положень статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" ВРП вирішила розглядати дане питання за відсутності судді, оскільки його неявка не перешкоджала розгляду цього питання.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
11. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Носіями судової влади в Україні є професійні судді.
13. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на пʼять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
14. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на пʼять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
15. За приписами пункту 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII) питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
16. Стаття 56 Закону №1798-VIII визначає порядок розгляду питання про звільнення судді з посади за особливими обставинами.
16.1. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
16.2. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини шостої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності), Вища рада правосуддя розглядає в порядку розгляду справи щодо порушення вимог щодо несумісності, визначеному главою 3 розділу II цього Закону.
16.3. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обовʼязками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обовʼязку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
16.4. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
16.5. При розгляді питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України (незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду), Вища рада правосуддя встановлює факт відмови судді від переведення до іншого суду (у тому числі факт ухилення від виконання відповідного рішення про переведення) на підставі заяви судді або повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про таку заяву судді, або повідомлення голови відповідного суду чи його заступника про неприбуття судді до суду для здійснення правосуддя.
16.6. Запрошення на засідання Вищої ради правосуддя судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення його з посади з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, є обовʼязковим. Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Вищої ради правосуддя та надати відповідні пояснення. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
16.7. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
17. У відповідності до положень статті 57 Закону №1798-VIII рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом.
17.1. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
17.2. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених частиною другою цієї статті, або у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя, на якому було ухвалене рішення.
18. Згідно з пунктом 5.1 Глави 5 Регламенту Вищої ради, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (далі - Регламент), формою роботи Ради є засідання у пленарному складі.
18.1. Відповідно до пункту 9.2 Глави 9 цього Регламенту рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.
19. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субʼєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19.1. Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
V. ОЦІНКА СУДУ
20. Суд зазначає, що позивачем ані в позовній заяві, ані в наданих протягом судового розгляду даної справи поясненнях не наведено жодної передбаченої статтею 57 Закону №1798-VIII підстави для оскарження рішення ВРП від 27 вересня 2018 року №3012/0/15-18.
21. Зі змісту позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що підставою для подання позову була його не згода з результатами проведеного відносно нього кваліфікаційного оцінювання, на підставі яких ВККСУ прийнято рішення від 26 квітня 2018 року №560/ко-18 про його невідповідність займаній посаді судді, яке, в свою чергу, стало підставою прийняття ВРП оскаржуваного рішення про звільнення з посади судді господарського суду Донецької області.