ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2164/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу в порядку письмового провадження Товариства з обмеженою відповідальністю "Крост"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередка А.Є.
від 12.12.2018
за позовом Приватного підприємства "Аленком-Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крост"
про стягнення 523 195,63 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне підприємство "Аленком-Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крост" основний борг в сумі 473402,10 грн, інфляційні втрати в сумі 8808,04 грн, 3% річних в розмірі 3348,43 грн, пеню в сумі 37637,06 грн, витрати на оплату професійної правничої допомоги у сумі 10000,00 грн, витрати на оплату судового збору у сумі 7847,94 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в порушення умов договору від 18.05.2017 за №01-05/17 на поставку бетону відповідачем не виконані зобовʼязання щодо оплати послуг на суму 473402,10 грн. Підтвердженням факту, того що позивачем поставлявся бетон в борг, незважаючи на порушення п. 2.3. договору щодо 100 % передоплати товару відповідачем, є товарно-транспортні накладні, підписані з обох боків, до кожного рахунку-фактури.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2017 між Приватним підприємством "Аленком-Сервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крост" (покупець) укладений договір №01-05/17 на поставку бетону, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовʼязується в порядку та строки, встановлені договором, передати товарний бетон (надалі товар) у власність покупцю, в визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.
Відповідно до пункту 2.2 договору кількість, асортимент, вартість поставленого товару вказується у специфікаціях, складених на підставі щоденних заявок. При цьому сторони узгодили здійснення заявки на поставку товару в такому порядку: щоденно заявку на поставку товару наступного дня покупець зобовʼязаний передати постачальнику до 16:00 год. поточного дня за допомогою факсимільного звʼязку, по факсу, за телефоном або вручити під розпис за підписом уповноваженої особи покупця (пункт 2.2.1 договору).
Передача товару повинна здійснюватись за наступними документами: товарно-транспортними накладними на товар, підписаними уповноваженою особою та скріпленими печаткою постачальника; видатковими накладними, підписаними уповноваженою особою та скріпленими печаткою постачальника; податковими накладними, підписаними уповноваженою особою та скріпленими печаткою постачальника (пункти 2.9.1, 2.9.2, 2.9.3 договору).
Цей договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими сторонами та діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовʼязань.
На підтвердження виконання умов договору Приватним підприємством "Аленком-Сервіс" надані до суду видаткові накладні: №РН-0000035 від 29.03.2018 на суму 129611,00 грн, №РН-0000036 від 30.03.2018 на суму 54080,00 грн, №РН-0000037 від 31.03.2018 на суму 51981,50 грн, №РН-0000038 від 02.04.2018 на суму 153790,00 грн, №РН-0000039 від 02.04.2018 на суму 53740,00 грн, №РН-0000040 від 02.04.2018 на суму 40061,50 грн, №РН-0000041 від 02.04.2018 на суму 66435,00 грн, всього на суму 549699,00 грн.
На вказаних видаткових накладних міститься підпис особи, яка отримала товар без зазначення посади, прізвища, імʼя, по-батькові та документу, на підставі якого отриманий товар, однак вказаний підпис скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крост". Оригінали вказаних видаткових накладних містяться в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 3.1 договору сума договору складає загальну суму специфікацій, які являються невідʼємною частиною договору.
Умови оплати - 100% передоплата. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунка (пункт 3.2 договору).
Приватне підприємство "Аленком-Сервіс" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Крост" рахунки-фактури на оплату: №СФ-0000013 від 05.02.2018 на суму 129611,00 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000035 від 29.03.2018); №СФ-0000014 від 05.02.2018 на суму 54080,00 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000036 від 30.03.2018); №СФ-0000017 від 09.02.2018 на суму 51981,50 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000037 від 31.03.2018); №СФ-0000018 від 13.02.2018 на суму 153790,00 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000038 від 02.04.2018); №СФ-0000024 від 19.02.2018 на суму 53740,00 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000039 від 02.04.2018); №СФ-0000025 від 19.02.2018 на суму 60061,50 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000040 від 02.04.2018); №СФ-0000031 від 12.03.2018 на суму 66435,00 грн (поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000041 від 02.04.2018).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Крост" здійснено часткову оплату товару за видатковою накладною №РН-0000035 від 29.03.2018 у сумі 76296,90 грн, заборгованість за вказаною накладною складає 53314,10 грн та неоплачені видаткові накладні №РН-0000036 від 30.03.2018 у сумі 54080,00 грн, №РН-0000037 від 31.03.2018 у сумі 51981,50 грн, №РН-0000038 від 02.04.2018 у сумі 153790,00 грн, №РН-0000039 від 02.04.2018 у сумі 53740,00 грн, №РН-0000040 від 02.04.2018 у сумі 40061,50 грн, №РН-0000041 від 02.04.2018 у сумі 66435,00 грн, всього заборгованість складає 473402,10 грн, що стало підставою звернення до суду. Крім того позивач просив стягнути 8808,04 грн інфляційних втрат, 3348,43 грн 3 % річних, 37637,06 грн пені, також просив стягнути з відповідача судові витрати та витрати на оплату професійної правничої допомоги.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем заявлено про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором на поставку бетону від 18.05.2017 за №01-05/17, між тим наявні у справі докази не доводять того, що постачання товару за видатковими накладними від 30.03.2018, 31.03.2018 та 02.04.2018 здійснювалось в межах договору на поставку бетону від 18.05.2017 за №01-05/17. Позивачем не надано належних доказів, що товар за спірними видатковими отримувала уповноважена особа відповідача. Факт визнання відповідачем отримання від позивача товару на суму 53844,34 грн не є підставою для задоволення позову, оскільки товар на вказану суму поставлений на підставі телефонного замовлення, тобто договору укладеного у спрощений спосіб, а підставою позову зазначений договір від 18.05.2017 за №01-05/17 на поставку бетону.
Постановою центрального господарського суду від 12.12.2018 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аленком-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 у справі №904/2164/18 задоволено частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 у справі №904/2164/18 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крост" на користь Приватного підприємства "Аленком-Сервіс" основний борг в сумі 473402,10 грн, пеню у сумі 19849,62 грн, 3% річних у сумі 1751,44 грн, втрати від інфляції у сумі 3787,21 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 7481,86 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 11222,78 грн, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 10000 грн, про що видати наказ. В решті позовних вимог відмовлено.
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка відповідачу бетону, наявність інших договірних (або належним чином оформлених позадоговірних) відносин на поставку бетону, крім, договору на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017, строк дії якого до 31.12.2018 не встановлено. Апеляційний господарський суд вважав доведеним здійснення поставки за видатковими накладними №РН-0000035 від 29.03.2018, №РН-0000036 від 30.03.2018, №РН-0000037 від 31.03.2018, №РН-0000038 від 02.04.2018, №РН-0000039 від 02.04.2018, №РН-0000040 від 02.04.2018, №РН-0000041 від 02.04.2018 у межах договору на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 473402,10 грн підлягають задоволенню.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 37637,06 грн, 3% річних у сумі 3348,43 грн та інфляційні втрати у сумі 8808,04 грн за загальний період з 09.02.2018 по 16.05.2018. При цьому, датою простроки позивачем визначено відповідно до пункту 3.2 договору, починаючи з 4 банківського дня після виставлення рахунку.
Як встановлено апеляційним господарським судом Приватним підприємством "Аленком-Сервіс" вчинені дії на зміну строків оплати за договором, тому оплата за товар має здійснюватись відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України негайно після отримання товару, прострочка оплати настає з наступного дня, тому позовні вимоги про стягнення пені, 3% та втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, а саме: пеня підлягає задоволенню у сумі 19849,62 грн, 3% річних підлягають задоволенню у сумі 1751,44 грн, втрати від інфляції підлягають задоволенню у сумі 3787,21 грн.
Враховуючи, наявні в матеріалах справи докази надання Приватному підприємству "Аленком-Сервіс" допомоги адвокатом, з урахуванням принципу співмірності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підтверджені та підлягають стягненню у сумі 10000 грн.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крост" 09.01.2019 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 904/2164/18, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови.
Видаткові накладні не містять реквізитів особи, що отримала товар, відсутні довіреності щодо отримання товару за видатковими накладними. Видаткові накладні не містять посилання на договір. Скаржник зазначив, що визнає отримання бетону від відповідача на суму 53844 грн 34 коп. Бетон на вказану суму отримав за телефонним замовленням, поза межами договору від 18.05.2017 за №01-05/17, що є підставою позовних вимог позивача. Довіреність на отримання товару за наданими позивачем видатковими накладними Товариство з обмеженою відповідальністю "Крост" не видавало. ТОВ "Крост" уклало з позивачем зазначений договір 18.05.2017 за №01-05/17, проте, в подальшому господарські взаємовідносини здійснювалися без належного документального оформлення. Сподіваючись на подальше належне документальне оформлення та погоджуючись на умови надання послуг, ТОВ "Крост" провело оплату поставленого бетону у 2017 році, та зазначеної Приватним підприємством "Аленкомп-Сервіс": видаткової накладної №РН - 0000035 від 29.03.2018 на суму 129611,00 грн з ПДВ, складена на підставі рахунку - фактури №СФ - 0000013 від 05.02.2018, частково сплаченого у розмірі 76296,90 грн, тому сума боргу за даним рахунком складає 53314,10 грн з ПДВ. Хоча жодного рахунку ТОВ "Крост" не отримувало, уповноважені представники підприємства не підписували видаткової накладної. Таким чином, ТОВ "Крост" визнає суму боргу у розмірі 53314,10 грн з ПДВ. Подальші здійснені поставки взагалі ніколи не поставлялися для ТОВ "Крост" та містять ряд неточностей, що підтверджують це.
Таким чином, суд апеляційної інстанції в порушення ст. 74 ГПК України, прийшов до висновку про наявність події посилаючись на відсутність доказів інших договірних відносин між сторонами, а також на видаткові накладні, які не підписувалися відповідачем чи його представником, доказів отримання їх відповідачем також не надано, оплати за ними не проводились (у 2018 році).
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як було встановлено господарськими судами, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами укладення договору на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017 строком дії до 31.12.2018. Сторонами не заперечується факт поставки бетону протягом 2017 року, який повністю оплачений відповідачем. При цьому сторони посилаються на неналежне оформлення документів за фактом поставки (за поясненнями сторін з подальшим належним оформленням).
Рахунки-фактури №СФ-0000013 від 05.02.2018, №СФ-0000014 від 05.02.2018, №СФ-0000017 від 09.02.2018, №СФ-0000018 від 13.02.2018, №СФ-0000024 від 19.02.2018, №СФ-0000025 від 19.02.2018, №СФ-0000031 від 12.03.2018 не містять посилання на договір на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017.
У видаткових накладних: №РН-0000035 від 29.03.2018, №РН-0000036 від 30.03.2018, №РН-0000037 від 31.03.2018, №РН-0000038 від 02.04.2018, №РН-0000039 від 02.04.2018, №РН-0000040 від 02.04.2018, №РН-0000041 від 02.04.2018 міститься посилання на рахунки-фактури, однак відсутнє посилання на договір на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017.
Між тим, як вірно зазначено апеляційною інстанцією, доказів на підтвердження того, що між сторонами існують інші договірні відносини на поставку товару матеріали справи не містять.
Пунктом 2.2.1 договору на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017 передбачено замовлення поставки в телефонному режимі, тому як було вірно зазначено судом апеляційної інстанції доводи відповідача про те, що поставка за видатковою накладною №РН-0000035 від 29.03.2018 (яку він визнає) здійснена поза межами договору на поставку бетону, оскільки здійснена на підставі телефонного замовлення є необґрунтованими та правомірно відхилені судом.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Крост" не надано доказів замовлення у Приватного підприємства "Аленком-Сервіс" на суму 129 611,00 грн поза межами договору на поставку бетону №01-05/17 від 18.05.2017.