ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/368/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В., Аленіна О.Ю., Таран С.В.
від 11.01.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Національний банк України,
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину
за участю представників:
позивача: Зубченко П.Л.
відповідача: не зʼявилися
третьої особи-1: не зʼявилися
третьої особи-2: Янголь О.О.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент", в якому з урахуванням поданої до суду заяви про зміну предмету позову № 913 від 04.05.2018, яка була прийнятна судом до розгляду, просило:
- визнати недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Северіна Ю.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент";
- зобовʼязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" передати Публічному акціонерному товариству "Імексбанк" за актом приймання-передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток № 1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежитлової будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А;
- застосувати наслідки недійсності договору оренди, укладеного 31.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Северіна Ю.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент", а саме: виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" з частини нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток № 1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежитлової будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір є недійсним в силу закону (нікчемним), а саме: в силу частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки майно, яке перебувало в іпотеці Національного банку України, було передано в оренду відповідачу за спірним договором без згоди іпотекодержателя в порушення абзацу 3 частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку". За твердженням позивача у звʼязку з нікчемністю спірного договору у орендаря (відповідача) відсутні підстави для подальшого користування майном, яке він зобовʼязаний повернути власнику, а недійсність спірного правочину зумовлює настання наслідків його недійсності у вигляді усунення перешкод в користуванні майном його законним власником (позивачем).
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
17.04.2009 між Національним банком України (кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (позичальник) був укладений договір про надання стабілізаційного кредиту шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 48 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1. якого кредитор надав позичальнику стабілізаційний кредит в сумі 800 000 000,00 грн на строк з 17.04.2009 до 16.04.2010 за ставкою 16,5 % річних.
Відповідно до пункту 4.2. кредитного договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовʼязань.
За умовами пункту 1.5. кредитного договору з метою забезпечення виконання зобовʼязань за цим договором позичальник надає кредитору в заставу нерухоме майно за оціночною вартістю на загальну суму 1 004 490 000,00 грн, про що укладаються окремі іпотечні договори.
В забезпечення виконання зобовʼязань Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" за кредитним договором № 48 між Національним банком України (іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1784.
Відповідно до пункту 1.3. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежила будівля бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12 101,4 кв.м., розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, на земельній ділянці, площею 12 426 кв.м., яка знаходиться в оренді згідно з договором оренди землі, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.08.2008 за реєстровим № 3449. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності:
- 91/100 частина - на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2005, справа № 25/32-05-847, право власності на яку зареєстровано 28.02.2005 КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42неж-84 номер запису 3671;
- 6/100 частин - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-58, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005 КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-125, номер запису 3611;
- 3/100 частини - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-59, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005 КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-126, номер запису 3611.
Відповідно до пункту 4.1.5. іпотечного договору іпотекодавець зобовʼязаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобовʼязаннями з боку третіх осіб, зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати його в наступну заставу тощо, не видавати довіреностей на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це відчуження від іпотекодержателя.
За умовами підпункту 4.2.1. іпотекодатель має право володіти та користуватися предметом іпотеки на протязі дії цього договору, відповідно до його призначення.
У подальшому між Національним банком України (іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (іпотекодавець) були укладені договори про зміни до іпотечного договору № 1 від 21.09.2009, № 2 від 26.11.2009, № 3 від 24.03.2011, № 4 від 20.10.2011 та № 5 від 26.03.2014.
У договорі про зміни № 5 від 26.03.2014 сторони погодили збільшення суми кредиту до 3 395 000 000,00 грн та встановили строк повернення кредиту: до 27.07.2016.
31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северіна Ю.П. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" (орендар) був укладений договір оренди, відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 3.1. якого орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток № 1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А (обʼєкт оренди).
Відповідно до пункту 8.1. договору оренди цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.05.2016 із автоматичним (без укладення сторонами додаткової угоди) продовженням терміну дії договору у випадку змін (збільшення) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб строку проведення ліквідаційної процедури орендодавця на термін до настання 1-го числа останнього місяця строку ліквідації, зміненого (збільшеного) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Із урахуванням можливих термінів вищевказаного продовження терміну дії договору його загальний строк дії становить два роки та одинадцять місяців, а подальша пролонгація можлива виключно шляхом укладення сторонами відповідних додаткових угод або шляхом укладення нового договору оренди.
У пункті 1.6. договору оренди сторони визначили, що обʼєкт оренди надається орендарю для використання його у господарській діяльності орендаря.
Згідно з пунктом 2.1. договору оренди право користування обʼєктом оренди виникає у орендаря (обʼєкт оренди вважається переданим орендарю) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обʼєкту оренди.
На виконання умов договору оренди 01.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" був підписаний акт приймання-передачі обʼєкта оренди, на підставі якого орендодавець передав орендарю у користування визначене договором оренди майно. Акт приймання-передачі підписаний уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северіним Ю.П. і керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" Смалюхом І.С. та скріплений печатками сторін договору оренди.
27.05.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 105 про початок з 27.05.2015 процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент", в якому з урахуванням поданої до суду заяви про зміну предмету позову № 913 від 04.05.2018, яка була прийнятна судом до розгляду, просило визнати недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Северіна Ю.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент", зобовʼязати відповідача передати позивачу за актом приймання-передачі нерухоме майно - обʼєкт оренди, застосувати наслідки недійсності договору оренди шляхом виселення відповідача із орендованих приміщень.
Позивач зазначив, що договір оренди є нікчемним в силу прямої вказівки закону, у звʼязку з його укладанням без згоди іпотекодержателя - Національного банку України і зазначені обставини зумовили звернення позивача до господарського суду із відповідним позовом.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд Одеської області рішенням від 26.06.2018 у задоволенні позовних вимог відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди від 31.07.2015 суд виходив з того, що позивач не довів існування у нього порушеного прав або охоронюваного законом інтересу, оскільки укладення спірного договору оренди з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку" порушує права і законні інтереси саме іпотекодержателя - Національного банку України, а не позивача у справі. Спірний договір оренди укладений з дотриманням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого є спеціальними та пріоритетними для застосування до спірних правовідносин над іншими нормативно-правовими актами, а саме: договір укладений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северіним Ю.П., який діяв на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду № 105 від 27.05.2015 від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у межах повноважень та компетенції згідно із частиною 2 статті 37, статей 47, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та відповідно до пункту 6 частини 1 статті 46, частини 5 статті 51 зазначеного Закону мав право з метою отримання прибутку передати обʼєкт нерухомого майна (його частину), що належить банку на праві власності та переданий в іпотеку Національному банку України, в оренду до реалізації цього майна в установленому порядку. Також суд взяв до уваги те, що спірний договір виконувався його сторонами належним чином, забезпечував отримання банком прибутку з метою погашення кредиторських вимог та виведення банку з неплатоспроможності та є дійсним в силу вимог частини 5 статті 31 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Місцевий господарський суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину, який недійсним не визнаний.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.01.2019 скасував рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018. Позов задовольнив. Визнав недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Ю.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський деволопмент". Зобовʼязав Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський деволопмент" передати Публічному акціонерному товариству "Імексбанк" за актом приймання-передачі частину нежитлових приміщень, що є обʼєктом оренди за договором оренди від 31.07.2015, які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А. Застосував наслідки недійсності договору оренди від 31.07.2015 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський деволопмент" з нежитлових приміщень, що є обʼєктом оренди за договором оренди від 31.07.2015.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди від 31.07.2015 є законною, доведеною та підлягає задоволенню. За висновком суду, спірний договір порушує права позивача, порушення яких полягає в тому, що укладання договору оренди всупереч вимог Закону України "Про іпотеку" та умов іпотечного договору від 06.11.2009 може мати наслідком позбавлення позивача прав на належне йому на праві власності майно, оскільки за умовами іпотечного договору вчинення іпотекодавцем правочинів щодо передачі предмету іпотеки в оренду чи користування без письмової згоди іпотекодержателя є підставою для виникнення у Національного банку України права вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобовʼязань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону та цього договору.
Суд також дійшов висновку, що спірний договір є недійсним (нікчемним) в силу вимог закону, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності згоди Національного банку України, як іпотекодержателя за іпотечним договором від 02.06.2009 на передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" частини предмету іпотеки в оренду на підставі спірного договору оренди. У звʼязку із визнанням договору оренди від 31.07.2015 недійсним суд також визнав обґрунтованою позовну вимогу про застосування наслідків недійсності договору у вигляді повернення обʼєкту оренди позивачу, а також шляхом виселення відповідача із належних позивачу на праві власності приміщень. Суд дійшов висновку про необхідність виселення відповідача з орендованих приміщень з підстав, передбачених статтею 391 Цивільного кодексу України, оскільки позивач є власником орендованого відповідачем майна, а у відповідача (орендаря) відсутні правові підстави для використання майна з огляду на нікчемність спірного договору оренди,
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 залишити в силі. Також просить передати справу № 916/368/18 на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції:
- дійшов помилкового висновку про те, що спірний договір оренди порушує прав позивача, неправильно застосував пункт 2 статті 20 Господарського кодексу України та порушив пункт 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, не врахував судову практику судів касаційної інстанції у вирішення спорів, в яких позов є обґрунтованим та підставним однак право та/або інтерес позивач є непорушеним та не оспорюється. Зокрема, суд не взяв до уваги правові позиції, викладені Верховним Судом України в постановах від 18.05.2016 у справі № 6-658цс15, від 09.12.2015 у справі № 6-849цс15, у справах № 6-84цс14, 6-94цс13, правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 11.04.2018 у справі № 910/154396/17 та від 31.05.2018 у справі № 725/1098/17, а також у постанові Касаційного цивільного суду від 13.06.2018 у справі № 761/22001/15-ц;
- не застосував норму частини 1 статті 769 Господарського кодексу України, не взяв до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 17.04.2012 у справі № 54/328, щодо застосування зазначеної норми, відповідно до якої зазначена норма є імперативною та свідчить про неможливість порушення прав іпотекодержателя при передачі предмета іпотеки в оренду навіть з порушенням законодавства;
- не врахував, що позивач перебуває в процедурі ліквідації, у звʼязку з чим його правовий статус виключає застосування іпотекодержателем - Національним банком України будь-яких санкцій за іпотечним договором;
- не застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не врахував, що зазначений Закон є спеціальним та пріоритетним для застосування відносно інших законодавчих актів у правовідносинах, повʼязаних із виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобовʼязань перед кредиторами. Не застосував положення пункту 6 частини 1 статті 46 та частини 5 статті 51 зазначеного Закону, відповідно до яких уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має право передавати в оренду обʼєкт нерухомого майна, що належить банку на праві власності та переданий в іпотеку, до реалізації цього майна в установленому порядку. Суд не надав правову оцінку застосуванню зазначених норм Закону уповноваженою особою Фонду при проведення процедури ліквідації банку;
- порушив положення частин 1, 2 статті 123, пункти 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України в частині розподілу судового збору, не врахував, що позовна вимога про повернення нежитлових приміщень є вимогою майнового характеру, а в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору в розмірі, передбаченому для подання позовів майнового характеру;
- порушив статті 17, 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", не застосував принцип "належного урядування", визначений практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ "Рисовський проти України", "Стретч проти Сполученого Королівства"), та не врахував обставини, що мають значення для справи, а саме: укладення договору безпосередньо самим позивачем, належне виконання відповідачем своїх обовʼязків орендаря, зокрема в частині сплати орендної плати, яка прийнята позивачем в повному обсязі, що свідчить про те, що в діях відповідача не вбачається недобросовісний характер.
Крім того, скаржник послався на те, що вирішення питання щодо правомірності або неправомірності відступлення від наведених вище правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду є підставою для передачі справи № 916/368/18 на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України просить у задоволенні клопотання відповідача про передання справи на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду відмовити, касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 - без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану постанову з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Зазначає, що свою згоду як іпотекодержатель на укладення спірного договору оренди не надавав, а спірний договір є недійсним в силу закону: частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку".
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про передання справи на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду, касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 - без змін, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Зазначає про відсутність підстав для передання справи на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду, оскільки висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, вже були висловлені Касаційним господарським судом в інших справах (№ 916/23/18 та № 916/40/18), у суду касаційної інстанції немає необхідності відступати від висновків, викладених в раніше ухвалених рішеннях у зазначених справах, а наведені скаржником в обґрунтування необхідності передання справи на розгляд обʼєднаної палати правові позиції судів касаційної інстанції у справах, не є правовими позиціями у справах з подібними правовідносинами.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. (частини 1, 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до норм статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути предʼявлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені
Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Як встановили суди попередніх інстанцій, сторонами спірного договору оренди є Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент". Тобто позивач - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" є стороною спірного договору оренди від 31.07.2015 та є власником переданого в оренду за зазначеним договором майна.