ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4641/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця",
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Загинайко Т.В.)
від 10.10.2018,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Білецька Л.М., судді - Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.)
від 20.12.2018,
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця",
до товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон - Сервіс",
про стягнення 239 058,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2017 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" 239 058,00 грн штрафних санкцій за несвоєчасне виконання будівельно-монтажних робіт за договором № Л/Е-161489/НЮ від 07.12.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 22.03.2017 ТОВ "Енрон - Сервіс" в порушення ст. ст. 525- 527 ЦК України, п. п. 1.1, 5.1 договору № Л/Е-161489/НЮ від 07.12.2016, не виконав своїх зобовʼязань в строк, встановлений цим договором, а тому з нього підлягають стягненню 239 058,00 грн штрафних санкцій.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018, позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Енрон-Сервіс" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 7 209,45 грн пені, 6 230,39 грн штрафу та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
09.01.2019 позивач АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами для скасування судових рішень зазначає те, що господарськими судами порушено норми матеріального права - ст. 838 ЦК України, ч. 1 ст. 839 ЦК України, ч. 3 ст. 843 ЦК України, ч. ч. 1 - 3 ст. 844 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 318 ГК України, процесуального права, не взято до уваги п.п. 1.1, 1.3, 3.1, 5.1, 5.2, 7.1 договору. На думку позивача, апеляційний суд неправильно розтлумачив і ст. 837 ЦК України та вказав на те, що предметом договору підряду є завжди тільки роботи, не враховуючи того, що згідно з додатку № 1 до договору договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в сумі 89 005, 51 грн та вартості устаткування в сумі 1 308 994, 49 грн. Вважає, що суди дійшли до неправильного висновку про те, що розрахунок штрафних санкцій необхідно здійснювати із суми робіт, вказаної у додатку № 1 до договору, а саме - 89 005, 51 грн, а не договірної ціни, визначеної самим додатком № 1 до договору, що складає 1 398 000, 00 грн. Посилається на неврахування судами правової позиції Верховного Суду, викладеній у справах № 914/774/17, № 914/775/17.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що позивач неправильно розрахував суму штрафних санкцій - замість нарахування їх на вартість (ціну) виконаних робіт, вони були нараховані і на вартість устаткування, яке позивач отримав ще 30.12.2016. Вважає, що позивач плутає поняття ціни договору та договірної базової ціни робіт. Вважає, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, винесеними з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх доказів та обставин справи, а тому їх необхідно залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається із матеріальної справи та встановлено судами, 07.12.2016 між ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (замовник) та ТОВ "Енрон-Сервіс" (підрядник) було укладено договір № Л/Е-161489/НЮ, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобовʼязується на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи обʼєкту "реконструкція тягової підстанції Пʼятничани (зміна трансформаторів струму та напруги)", а замовник після затвердження акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи і оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору.
У п. 1.2 договору сторони погодили, що зміст та обсяги робіт за договором визначаються договірною ціною по обʼєкту "реконструкція тягової підстанції Пʼятничани (зміна трансформаторів струму та напруги)", складеним відповідно до вимог ДСТУ (додаток № 1).
Згідно з п. 3.1 договору сума цього договору становить 1 398 000,00 грн, у тому числі: ПДВ 20% - 233 000,00 грн. Сума визначається договірною ціною та кошторисними розрахунками (додаток до договору № 1). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в сумі 89 005,51 грн, в т.ч. 14 834,25 грн ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 1 308 994,49 грн, в т.ч. 218 165,75 грн. Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10-ти календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п. 4.2 договору).
Пунктом 5.2 договору встановлено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника.
За п. 7.1 договору виконані роботи приймаються замовником з обовʼязковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.
Відповідно до п. 11.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до повного виконання.
На виконання умов договору № Л/Е-161489/НЮ, відповідач передав позивачу необхідне обладнання для проведення будівельно-монтажних робіт, що підтверджується видатковою накладною № 95 від 30.12.2016.
Відповідачем роботи за договором було виконано 31.03.2017, про що свідчить акт приймання - виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень (а.с. 102-110, т. 2).
Майново-господарські зобовʼязання, які виникають між субʼєктами господарювання або між субʼєктами господарювання і негосподарюючими субʼєктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовʼязаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовʼязується на свій ризик виконати певну роботу за завданнями другої сторони (замовника), а замовник зобовʼязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду складається із двох повʼязаних між собою зобовʼязань: 1) правовідношення, в якому виконавець/підрядник має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обовʼязку; 2) правовідношення, в якому замовник зобовʼязаний оплатити виконану роботу, а виконавець/підрядник має право вимагати від замовника відповідної оплати.
За договором будівельного підряду підрядник зобовʼязується збудувати і здати у встановлений строк обʼєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовʼязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовʼязок не покладається на підрядника, прийняти обʼєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).