П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/980/18
Провадження № 12-254гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Королюка І. В.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Фортуна 2017" (представник - адвокат Прокопченко К. А.),
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (представник - адвокат Єршова О. І.),
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 922/980/18 за позовом Фермерського господарства "Фортуна 2017" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" про визнання права користування за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2018 року (головуючий суддя Ільїн О. В., судді Россолов В. В., Хачатрян В. С.).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У квітні 2018 року Фермерське господарство "Фортуна 2017" (далі - ФГ "Фортуна 2017") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (далі - ПСП "Нове життя") про визнання права користування земельними ділянками (кадастрові номери: 6321280300:02:000:0159; 6321280300:02:000:0134; 6321280300:04:000:0053; 6321280300:04:000:0044; 6321280300:01:000:0042; 6321280300:02:000:0150; 6321280300:01:000:0100; 6321280300:01:000:0088; 6321280300:04:000:0019; 6321280300:02:000:0040; 6321280300:01:000:0051; 6321280300:01:000:0057; 6321280300:01:000:0489), розташованими на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, та про зобовʼязання відповідача не вчиняти будь-яких дій, що можуть порушувати це право користування.
2. Позов мотивовано тим, що право користування зазначеними земельними ділянками виникло в позивача на підставі договорів емфітевзису, укладених між ним і фізичними особами - власниками цих земельних ділянок, а невизнання цього права відповідачем є підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Харківської області ухвалою від 16 квітня 2018 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а ухвалою від 29 травня 2018 року, зокрема, частково задовольнив заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду в певній частині та повернення сплаченого судового збору, натомість залишив без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про зобовʼязання відповідача не вчиняти будь-яких дій, що можуть порушувати право користування позивача вказаними земельними ділянками.
4. Господарський суд Харківської області ухвалою від 24 липня 2018 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
5. Обґрунтовуючи свою ухвалу, суд першої інстанції, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 911/4111/16 (провадження № 12-69гс18), зазначив, що оскільки предметом спору в цій справі є визнання права користування земельними ділянками, яке виникло на підставі договорів емфітевзису, укладених між фізичними особами (власниками цих земельних ділянок) та позивачем, то такий спір безпосередньо стосується прав і обовʼязків фізичних осіб та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
6. Харківський апеляційний господарський суд постановою від 31 серпня 2018 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 липня 2018 року скасував і направив цю справу для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
7. Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що в цій справі не оспорюється правомірність укладених договорів емфітевзису між позивачем і фізичними особами (власниками земельних ділянок), тому предмет спору не впливає на права та обовʼязки цих фізичних осіб, а стосується дій ПСП "Нове життя" щодо невизнання зазначеного права користування земельними ділянками ФГ "Фортуна 2017", тобто такий спір за субʼєктним складом сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
8. У вересні 2018 року ПСП "Нове життя" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2018 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 липня 2018 року, якою закрито провадження у цій справі.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
9. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 04 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження, витребував матеріали справи із суду першої інстанції та передав цю справу разом з касаційною скаргою ПСП "Нове життя" на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції є порушення ним правил предметної та субʼєктної юрисдикції.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 жовтня 2018 року справу прийняла та призначила до розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо необхідності розгляду спору в цій справі за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір безпосередньо стосується прав і обовʼязків фізичних осіб та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
12. У судовому засіданні представник особи, яка подала касаційну скаргу, надав усні пояснення по суті справи, наведені в касаційній скарзі доводи підтримав, зазначивши при цьому, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі є законною і мотивованою, а постанова суду апеляційної інстанції є помилковою і прийнятою з порушенням норм процесуального права, оскільки спір у цій справі впливає на права та обовʼязки фізичних осіб (власників земельних ділянок), тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Також, за твердженням представника скаржника, розгляд цього спору в порядку господарського судочинства позбавляє ПСП "Нове життя" права на подання зустрічного позову з огляду на те, що зазначені фізичні особи як власники спірних земельних ділянок не залучені до участі в справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. У жовтні 2018 року ФГ "Фортуна 2017" подало відзив на касаційну скаргу ПСП "Нове життя", в якому зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, оскільки спір у цій справі виник між двома субʼєктами господарювання щодо захисту невизнаного відповідачем права позивача щодо користування земельними ділянками за договорами емфітевзису (укладених з фізичними особами - власниками цих земельних ділянок) та повʼязаний зі здійсненням цими юридичними особами господарської діяльності, тому такий спір, виходячи з субʼєктного складу сторін, має вирішуватися за правилами господарського судочинства. При цьому ФГ "Фортуна 2017" вказало, що вирішення цього спору не впливає на обсяг прав і обовʼязків фізичних осіб щодо належних їм земельних ділянок, які є предметом указаних договорів емфітевзису, оскільки предмет спору не стосується правомірності набуття цими фізичними особами таких земельних ділянок чи правомірності укладених ними з позивачем договорів емфітевзису.
14. У судовому засіданні представник ФГ "Фортуна 2017" надав усні пояснення по суті справи, проти задоволення касаційної скарги заперечив і підтримав доводи, викладені позивачем у відзиві на касаційну скаргу, зазначивши, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції прийнято з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
15. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
16. Статтею 1 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, повʼязаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
17. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
18. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пунктів 1, 6, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобовʼязання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають у звʼязку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобовʼязання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; й інші справи у спорах між субʼєктами господарювання.
19. Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
20. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
21. Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі субʼєкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
22. Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовʼязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовʼязки.
23. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
24. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право (пункти 1, 2, 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).