Постанова Іменем України
04 квітня 2019 року м. Київ
справа № 727/4888/16-к провадження № 51-2282км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів: Стефанів Н.С., Стороженка С.О., за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Вергізової Л.А., засудженого ОСОБА_1, захисника Попової-Завгородньої С.Г.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Попової-Завгородньої С.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 01 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12015260040002369, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
засудженого за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_3
засудженого за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Рідків Радивилівського району Рівненськоїобласті, жителя АДРЕСА_2,
засудженого за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 01 вересня 2017 року, засуджені:
- ОСОБА_1: за ч. 4 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років; за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточно ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років;
- ОСОБА_3:за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 309 КК - до покарання у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі ст. 70 ч. 1 КК остаточно ОСОБА_3 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань з розрахунку, що згідно зі ст. 72 КК одному дню арешту відповідає один день позбавлення волі, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;
- ОСОБА_4: за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 309 КК - до покарання у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі ст. 70 ч. 1 КК остаточно ОСОБА_4 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, з розрахунку, що згідно ст. 72 КК одному дню арешту відповідає один день позбавлення волі, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 постановлено обчислювати з моменту їх затримання - з 11 лютого 2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК в строк відбування покарання кожному зараховано строк попереднього увʼязнення з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він у період із початку серпня 2015 року до кінця січня 2016 року, шляхом віджиму металопластикових вікон протиправно проникав до квартир будинків на території м. Чернівців, з яких вчинив 28 крадіжок чужого майна, повторно, внаслідок чого спричинив потерпілим матеріальну шкоду: ОСОБА_5 в сумі 7700 грн, ОСОБА_6 - 3600 грн, ОСОБА_7 - 17300 грн, ОСОБА_8 - 2000 грн, ОСОБА_9 - 2650 грн, ОСОБА_10 - 11900 грн, ОСОБА_11 - 5007 грн, ОСОБА_12 - 100963,35 грн, ОСОБА_13- 19500 грн, ОСОБА_14 - 10600 грн, ОСОБА_15 - 13972,12 грн, ОСОБА_16 - 29348,77 грн, ОСОБА_17 - 172228,45 грн, ОСОБА_39 - 30811,90 грн, ОСОБА_18 - 29995,30 грн, ОСОБА_19 - 31010 грн, ОСОБА_20 - 51554,94 грн, ОСОБА_21 - 19400 грн, ОСОБА_22 - 11250 грн, ОСОБА_23 - 11000 грн, ОСОБА_24 - 30 000 грн, ОСОБА_25 - 36370 грн, ОСОБА_26 - 52150 грн, ОСОБА_27 - 148135,59 грн, ОСОБА_28 - 2250 грн, ОСОБА_29 - 22640 грн, ОСОБА_30 - 34869,09 грн.
Також 11 лютого 2016 року ОСОБА_1 повторно, аналогічним способом, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проник до квартири ОСОБА_31, звідки викрав майно останнього на загальну суму 9704,35 грн.
Крім того, ОСОБА_3 засуджений за те, що 11 лютого 2016 року за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_5, під час обшуку виявлено та вилучено три паперові згортки з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом масою 7,772 г у перерахунку на суху речовину.
ОСОБА_4 засуджений за те, що 11 лютого 2016 року за місцем його проживання, за адресою АДРЕСА_4 під час обшуку виявлено та вилучено чотири паперових згортки та один згорток із фольги із подрібненою речовиною, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом масою 15,812 г у перерахунку на суху речовину.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 ставить вимогу про зміну судових рішень відносно нього з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та суворості призначеного йому покарання. Вважає за необхідне перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 185 КК на ч. 3 цієї статті, оскільки частина майна, викраденого з квартири потерпілого ОСОБА_17, належала його тещі ОСОБА_32, яку потерпілою не визнана, а отже розмір викраденого у потерпілого не є великим. Вказує на необґрунтованість висновку суду про те, що крадіжку майна потерпілого ОСОБА_31 вчинено за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 і ОСОБА_33, оскільки докази участі останніх у цьому злочині відсутні. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно послався на дані протоколу негласних слідчих дій про те, що останні на час події знаходилися поруч із ним, оскільки це не доводить їх причетності до злочину і є лише припущенням суду. Крім того, вважає за необхідне перерахувати попереднє увʼязнення у строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
У касаційній скарзі захисник Попова-Завгородня С.Г. ставить вимогу про скасування судових рішень відносно засудженого ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження: за ч. 3 ст. 185 КК - у звʼязку з відсутністю в діянні засудженого складу злочину, за ч. 1 ст. 309 КК - у звʼязку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпаністю можливостей їх отримання. Вважає, що суд необґрунтовано послався як на доказ винуватості ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки на протокол візуального спостереження за ОСОБА_1, а також не взяв до уваги пояснення останнього, який вказував, що вчинив цей злочин самостійно. Захисник вважає, що суд необґрунтовано встановив вартість викраденого майна зі слів потерпілого, без призначення відповідної експертизи. Зазначає, що вирок ґрунтується на недопустимих доказах, яким вважає протокол візуального спостереження за ОСОБА_1, оскільки дозволу на спостереження за ОСОБА_3 судом не надавалося. Звертає увагу на відсутність у кримінальному провадженні ухвали слідчого судді, на підставі якої проводилося вказане спостереження за особою, і така не була відкрита сторонам провадження. Вказує на відсутність допустимих доказів за епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК. Зокрема, зазначає, що в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук помешкання ОСОБА_3 була вказана інша адреса, а слідчий, який провів цю слідчу дію, не був включений до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ОСОБА_4 судові рішення в касаційному порядку не оскаржено.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 і Попова-ЗавгородняС.Г. підтримали касаційні скарги.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційних скарг та вказувала на необхідність залишення судових рішень без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.