Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 639/10059/15-ц
провадження № 61-13713св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дмітрієва Ліна Михайлівна, на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 травня 2016 року у складі судді Іванової І. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Довгаль А. П., Коваленко І. П., Коровіна С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобовʼязання вчинити певні дії.
Позовну заяву мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2004 року, укладеного між нею і ОСОБА_6, вона є власником житлового будинку НОМЕР_1 з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.
Користувачі суміжних земельних ділянок: ОСОБА_2 - по АДРЕСА_2 і ОСОБА_3 - по АДРЕСА_3, чинять їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Вказувала, що не може зробити ремонт стіни свого будинку з боку двору сусідів, оскільки вони не впускають її на свою земельну ділянку. Відповідачі встановили огорожу, частину якої приєднали до стіни її споруди та пошкодили її.
У жовтні 2004 року вона зверталася до Узгоджувальної комісії з розгляду суперечок суміжного землекористування Харківської міської ради, якою було встановлено, що має місце неспіввідношення конфігурації земельних ділянок, рекомендовано визначити фактичну площу та відновити межі ділянок відповідно до даних комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації". Відповідачі відмовляються відновити межі, які визначені технічною документацією.
З урахуванням уточненої позовної заяви, позовні вимоги ОСОБА_1 предʼявлені до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1; зобовʼязання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести самовільно побудовану огорожу та відновити частину земельної ділянки в межах, яка визначена технічною документацією; стягнення з відповідачів 25 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25 000 грн; стягнення з відповідачів 25 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час розгляду справи позивач не довела наявність у неї права приватної власності на земельну ділянку, на якій знаходиться належний їй житловий будинок, та факт порушення відповідачами її прав.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 травня 2016 року залишено без змін.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав усім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звʼязок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якої діє ДмітрієваЛ. М., просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою факт порушення відповідачами майнових прав ОСОБА_1 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки. Судом першої інстанції, незважаючи на наявність клопотання позивачки, не витребувано з архіву комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" відомостей стосовно меж земельних ділянок сторін справи. Під час розгляду справи судами не дотримано передбачений статтею 10 ЦПК України 2004 року принцип змагальності сторін.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 заперечував проти її доводів, вважав їх необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій. ОСОБА_1 не зазначено, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. По суті касаційна скарга містить формальні та не підтверджені належними доказами аргументи щодо фактів, які не впливають на правильність вирішення цього спору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє Дмітрієва Л. М.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цивільну справу № 639/10059/15-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобовʼязання вчинити певні дії призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з договором купівлі-продажу від 27 березня 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєдою О. Д. за реєстровим № 767 та зареєстрованим 16 квітня 2004 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 511 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належав продавцю ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Пʼятою харківською державною нотаріальною конторою 24 вересня 2003 року за реєстровим № 5-421, зареєстрованим у державному комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 23 жовтня 2003 року за реєстровим № 69305, реєстраційний номер нерухомого майна - 2759748.
Відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку від 10 грудня 1955 року земельна ділянка площею 511 кв. м по АДРЕСА_1 надавалась ОСОБА_8 у безстрокове користування під забудову житлового будинку.
Згідно з договором дарування від 29 березня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я. В., та згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13 квітня 2006 року № 10385505 ОСОБА_3 є власницею 52/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_3.
Згідно з договором оренди землі від 26 травня 2009 року, укладеним між Харківською міською радою як орендодавцем, з однієї сторони, та ОСОБА_10 та ОСОБА_3 як орендарями, з другої сторони, останнім передана в оренду до 2057 року земельна ділянка загальною площею 0,0496 га, що розташована по АДРЕСА_3. До цього договору приєднано план цієї земельної ділянки з описом меж та таблиця ліній з визначенням їх довжини.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.