Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 127/3862/16-ц
провадження № 61-15761св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., СімоненкоВ. М.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2016 року у складі судді Романюк Л. Ф., народних засідателів: Гнатик В. В., Савчук Г. Л. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М.,
Зайцева А. Ю., Панасюка О. С.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_7,
заінтересова особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради,
фізична особа, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною - ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У лютому 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду із заявою про визнання ОСОБА_4 недієздатним.
Позовна заява мотивована тим, що її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно довідки МСЕК № 079199 серії АА від 04 листопада 1996 року є інвалідом 3 групи з дитинства безтерміново з діагнозом: віддалені наслідки перенесеної нейроінфекції, психоорганічний синдром помірно виражений з інтелектуальним зниженням. У 2006 році ОСОБА_4 отримав важку черепно мозкову травму, довгий час лікувався, була проведена трепанація черепа, в
2013 році знову отримав черепно мозкову травму, повторно було проведено трепанацію черепа. З того часу його поведінка кардинально змінилась, почастішали напади судом, він став агресивним, не орієнтується в часі і місці перебування, йому притаманні різкі зміни настрою, неадекватне ставлення до оточуючих, крім того зловживає психотропними засобами. Також зазначала, що згідно виписки з історії хвороби від 19 серпня 2014 рок у№ 8992 ОСОБА_4 встановлено діагноз: гострий період закритої черепно мозкової травми, забій головного мозку із масивним травматичним субарахноідальним крововиливом, закритий перелом кісток носу із незначним зміщенням, ускладнення: правосторонній геміпарез. Вказувала, що її син ОСОБА_4 своєю поведінкою може спричинити шкоду як собі, так і оточуючим людям.
У звʼязку з викладеним позивач просила визнати ОСОБА_4 недієздатним та встановити над ним опіку, а її призначити його опікуном.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня
2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2017 року, заяву ОСОБА_7 задоволено.
Визнано недієздатним ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці.
Судові рішення мотивовані тим, що заявник є матірʼю ОСОБА_4, останній згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 06 травня 2016 року № 137 страждає на стійке хронічне душевне захворювання у вигляді маячного (шизофреноподібного) розладу органічного походження змішаного (травматичного, нейроінфекційного) ґенезу. Внаслідок свого захворювання ОСОБА_4 позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними та потребує опіки.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуальногоправа, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено жодних обʼєктивних та підтверджених обставин, які б свідчили, що він не усвідомлює значення своїх дій та не може ними керувати. Зазначає, що єдиним доказом визнання його недієздатним є висновок судово-психіатричної експертизи від 06 травня 2016 року № 137, однак він не може бути взятий до уваги, оскільки під час апеляційного перегляду цієї справи у апеляційного суду виникли сумніви щодо його повноти та правильності, тому у справі було призначено повторну експертизу, яка не була проведена. У звʼязку з цим скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутній обʼєктивний та обґрунтований висновок судово-психіатричної експертизи щодо встановлення щодо недієздатності, який згідно статті 145 ЦПК України є обовʼязковим під час розгляду даної категорії справ. Також вказує, що в порушення вимог частини другої статті 239 ЦПК України суд апеляційної інстанції не забезпечив примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу, оскільки повторну експертизу не було проведено через неявку особи, стосовно якої вирішувалося питання про визнання її недієздатною. Зазначає, що суди обох інстанцій в порушення вимог частини першої статті 241 ЦПК України 2004 року, визнаючи його недієздатним, не вирішили питання щодо встановлення йому опіки та призначення опікуна.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_7, яка є заявником у справі (а. с. 10).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 06 травня
2016 року № 137 ОСОБА_4 страждає на стійке хронічне душевне захворювання у вигляді маячного (шизофреноподібного) розладу органічного походження змішаного (травматичного, нейроінфекційного) ґенезу. Внаслідок свого захворювання ОСОБА_4 позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 потребує опіки (а. с. 34-36).
Розгляд справ про визнання фізичної особи недієздатною здійснюється судом у порядку окремого провадження, визначеному цивільним процесуальним законом.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 235 ЦПК України
2004 року справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.