Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 637/118/17-ц
провадження № 61-30039св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" (далі - СТОВ "Старовірівський птахокомплекс") про визнання закінченим договору оренди та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка розміром 3,15 га, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. 01 листопада 2006 року між сторонами у справі укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років, а тому вважала, що його дія закінчилася 01 листопада 2016 року. Після закінчення строку дії договору вона письмово звернулася до відповідача із вимогою про повернення земельної ділянки, проте отримала відмову.
Враховуючи наведене, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила зобовʼязати відповідача повернути належну їй земельну ділянку розміром 3,15 га, розташовану на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, яка перебувала у нього в оренді у звʼязку із закінчення договору оренди від 01 листопада 2016 року № 158, укладеного між нею та відповідачем.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 01 березня 2017 року позов задоволено. Визнано договір оренди від 01 листопада 2006 року, укладений між СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" і ОСОБА_4, зареєстрований за № 040870400174 у відділі Харківської регіональної філії "Центр ДЗК при Держкомземі України закінченим. Зобовʼязано СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,15 га належну їй на підставі державного акту від 25 жовтня 2002 року серії І-НОМЕР_2, кадастровий № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії договору необхідно відраховувати з моменту підписання, а не з моменту його реєстрації.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що оскільки цивільні права та обовʼязки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін при укладені спірного договору набуваються після його державної реєстрації, тому строк користування земельною ділянкою, який визначений умовами договору, необхідно відраховувати з моменту його державної реєстрації.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У червні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що в постанові від 19 лютого 2014 року (справа № 6-162цс13) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої термін дії договору визначається з моменту його укладення, а не з часу державної реєстрації. Вказаний правовий висновок врахований судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
У серпні 2017 року представник СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 (справа № 6-2777цс16) вказано, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.