Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 2-724/11
провадження № 61-27054св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідачі: ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Яремка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та ОСОБА_2 05 лютого 2008 року було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 944 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 473 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних з остаточним терміном повернення 29 січня 2018 року.
Виконання зобовʼязання за договором відновлювальної кредитної лінії
№ 944 від 05 лютого 2008 року було забезпечено договором поруки
від 05 лютого 2008 року № 1697, укладеним між ним та ОСОБА_4, договором поруки від 05 лютого 2008 року № 1969, укладеним між ним та ОСОБА_3, та договором іпотеки від 05 лютого 2008 року, укладеним між ним та ОСОБА_2
У звʼязку з невиконанням ОСОБА_2 зобовʼязань за договором відновлювальної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944 приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу (далі - Сторожинецький РНО) було вчинено виконавчий напис від 10 квітня
2009 року, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно.
На підставі виконавчого напису № 1105 від 10 квітня 2009 року постановами Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
(далі - Сторожинецький РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області) від 04 червня
2009 року та повторно від 09 червня 2010 року було відкрито виконавче провадження, проте виконання по ним не здійснено.
ОСОБА_2 належним чином не виконує умов договору відновлюваної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944, внаслідок чого станом на
19 січня 2011 року утворилась заборгованість у розмірі 624 327,46 грн, яка складається з: суми кредиту - 473 000 грн; відсотків - 146 441,43 грн; комісії за обслуговування кредиту - 3 382,28 грн; пені - 1 503,75 грн.
З урахуванням викладеного ВАТ "Державний ощадний банк України" просило стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944 та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці
від 30 травня 2011 року у складі судді Скуляка І. А. позов ВАТ "Державний ощадний банк України" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 05 лютого 2008 року № 944 в розмірі 624 327,46 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 не виконував свої зобовʼязання за договором відновлюваної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944 та договору іпотеки від 05 лютого 2008 року, а також те, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не виконують взяті на себе згідно договорів поруки № 1697
від 05 лютого 2008 року та № 1696 від 05 лютого 2008 року суд вважав, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Протокольною ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області
від 21 листопада 2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як правонаступників померлого ОСОБА_2
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 21 листопада
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позовних вимог заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що внаслідок звернення стягнення для дострокового погашення заборгованості позивач змінив строк виконання основного зобовʼязання. Враховуючи, що виконавчий напис був вчинений 10 квітня 2009 року, а позивач звернувся з позовом до поручителів 09 березня 2011 року, тобто за межами передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, то порука припинилась.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Державний ощадний банк України",посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України", зупинено виконання рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ПАТ "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_3 витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
17 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року справу за позовом
ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що після вчинення виконавчого напису нотаріусу позичальником було здійснено неодноразове погашення кредитної заборгованості, в тому числі і протягом 2010 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, а тому висновок суду про те, що строк предʼявлення вимог до поручителя почав свій перебіг 10 квітня 2009 року є необґрунтованим. Відповідно до пункту 1.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944 черговий платіж має здійснюватися рівними частинами до 28 числа кожного місяця, починаючи з 28 лютого 2010 року з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 29 січня 2018 року. Отже, враховуючи те, що згідно умов кредитного договору було передбачено сплату щомісячних платежів по тілу кредиту та відсотках порука може бути припинена лише в частині певних щомісячних зобовʼязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку, а не повністю.
Рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін заочного рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_2 на користь банку заявником не оскаржується, а тому в силу положень статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядається.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" у якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що банк змінив умови кредитного договору та вимагав повернення усієї суми виданого кредиту, оскільки у виконавчому написі до стягнення вказано всю суму виданого кредиту як уже простроченого - 473 000 грн. Тобто 10 квітня 2009 року виготовлено посвідчений нотаріально документ, що змінює строк виконання основного зобовʼязання. Отже станом на 10 квітня 2009 року позивач захистив своє порушене право кредитора на повернення усієї суми кредиту та вчинив виконавчий напис, тому позивач повинен був не пізніше 10 жовтня 2009 року звернутись до поручителя ОСОБА_3 з позовною заявою про стягнення заборгованості. Порука є припиненою відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України, підстави для стягнення з ОСОБА_3 заборгованості відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 05 лютого 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 944 відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 473 000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних строком до 29 січня 2018 року.
У забезпечення виконання договору відновлюваної кредитної лінії
від 05 лютого 2008 року № 944 між банком та ОСОБА_4 та
ОСОБА_3 було укладено договори поруки № 1697 від 05 лютого
2008 року та № 1696 від 05 лютого 2008 року відповідно, згідно яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобовʼязалися відповідати солідарно по зобовʼязаннях ОСОБА_2, які виникають з умов договору відновлюваної кредитної лінії № 944 від 05 лютого 2008 року в повному обсязі цих зобовʼязань.
Також в забезпечення повернення кредиту за договором відновлюваної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944 між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 05 лютого 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 заставив нерухоме майно, а саме: нежитлову будову загальною площею 186,40 кв. м зі всіма невідʼємними її приналежностями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на орендованій земельній ділянці.
ВАТ "Державний ощадний банк України" направляв на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 листи із вимогою про погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 05 лютого 2008 року № 944.
Відповідно до наданих ВАТ "Державний ощадний банк України" розрахунків станом на 19 січня 2011 року розмір заборгованості боржника становив
624 327,46 грн, яка складалася з: суми кредиту - 473 000 грн; відсотків -
146 441,43 грн; комісії за обслуговування кредиту - 3382,28 грн; пені -
1 503,75 грн.
У звʼязку з невиконанням боржником ОСОБА_2 зобовʼязань за договором відновлюваної кредитної лінії № 944 від 05 лютого 2008 року приватним нотаріусом Сторожинецького РНО було вчинено виконавчий напис від 10 квітня 2009 року, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно: нежитлову будівлю, що знаходиться
по АДРЕСА_1, яке передано в іпотеку банку. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, задовольнити вимоги банку у розмірі 507 463,51 грн, яка включає в себе: 473 000 грн прострочену заборгованість за кредитом,