1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

04 квітня 2019 року

м. Київ


справа № 450/2522/14-ц


провадження № 61-10750св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5, Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, у складі судді Мельничук І. І., від 29 травня 2015 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Бойко С. М., Савуляка Р. В., від 26 грудня 2017 року.


Короткий зміст позовних вимог


У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_5, Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання недійсним та скасування заповіту.


Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1. 22 лютого 1982 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла їй зазначений будинок. Вона постійно проживала разом із матірʼю до дня її смерті, здійснювала догляд за нею, хоча фактично була зареєстрована в іншому місці. Відповідач є онуком ОСОБА_6, ніколи не проживав з бабою. Після смерті матері у встановленому законом порядку вона подала заяву про прийняття спадщини за заповітомта 25 березня 2004 року отримала свідоцтво про прийняття спадщини. У травні 2006 року

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 25 березня 2004 року на ії імʼя, посилаючись на те, що 23 травня 1997 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла йому все своє майно. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року у справі

2-1316/5/11 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні позову про визання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом у звʼязку з безпідставністю позовних вимог. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 травня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину від 25 березня 2004 року, видане на її імʼя. Вказувала, що у журналі реєстрацій виконавчих дій виконавчого комітету сільської ради спірний заповіт зареєстровано не було. Зазначала, що заповіт від 23 травня 1997 року її мати ніколи не підписувала, оскільки до дня смерті усвідомлювала значення своїх дій та повністю керувала ними. Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 23 серпня 2013 року № 2342 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 на заповіті від 23 травня 1997 року виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням її справжніх підписів. У випадку скасування заповіту, складеного 22 лютого 1982 року на її користь, мати би її про це повідомила.


Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_6, вчинений і підписаний від її імені 23 травня 1997 року, посвідчений секретарем Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_10, відповідно до якого ОСОБА_6 заповідала своєму онукові ОСОБА_5 житловий будинок та господарські приміщення у с. Волиця Пустомитівського району Львівської області.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області

від 29 травня 2015року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним заповіту від 23 травня 1997 року лише у вересні 2014 року, хоча про порушення свого права довідалась у 2006 році, отже з пропуском строку позовної давності.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та її представників: ОСОБА_8, ОСОБА_9, задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших правових підстав.


Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний заповіт не підписано заповідачем, оскільки матеріали справи не містять однозначно переконливого доказу про те, що підпис на першому примірнику заповіту від 23 травня 1997 року виконано не заповідачем ОСОБА_6


Короткий зміст касаційної скарги та доводи особи, яка її подала


У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом було безпідставно відмовлено позивачу у відкладенні розгляду справи у звʼязку з її хворобою. Представник позивача, яка зазначила, що вони відмовляються від проведення судової почеркознавчої експертизи, діяла всупереч її інтересів, оскільки вона не узгоджувала такі дії з позивачем, внаслідок чого у подальшому позивач вимушена була відмовитись від представника. Суд першої інстанції не витребував оригінал першого примірника заповіту

від 23 травня 1997 року. За наявності у матеріалах справи висновків почеркознавчих експертиз, які підтверджують факт підроблення підпису заповідача, суди не мотивували відхилення цих доказів у справі та не надали їм належної правової оцінки. Суди не надали оцінки відсутності належного нотаріального посвідчення заповіту, внаслідок чого він є нікчемним.


Відзиву на касаційну скаргу не надходило


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.


22 березня 2018 року справу передано судді-доповідачу.


До Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про розгляд справи за її участю, а також участю її представника.


Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.


Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.


Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено положеннями ЦПК України, підстави для задоволення клопотання про розгляд справи за участю позивача та її представника відсутні.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


22 лютого 1982 року ОСОБА_6 склала заповіт, який було посвідчено державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, відповідно до якого спадкодавець заповіла

ОСОБА_4 належний їй на праві особистої власності житловий будинок та інші господарські будівлі у с. Чишки Пустомитівського району Львівської області.


23 травня 1997 року секретарем Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_10 було посвідчено заповіт ОСОБА_6, за яким остання заповіла належний їй на праві особистої власності житловий будинок та господарські приміщення у

с. Волиця Чишківської сільської ради Пустомитівського району

ОСОБА_5


ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.


Як вбачається з матеріалв спадкової справи № 558/03, заведеної після смерті ОСОБА_6 Пустомитівською державною нотаріальною конторою, 25 березня 2004 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 лютого 1982 року на спадкове майно

ОСОБА_6, яке складається з житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1. На підставі свідоцтва про право на спадщину за

ОСОБА_4 зареєстровано право власності на зазначений будинок.


Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_4 проживала і проживає без реєстрації по АДРЕСА_1, доглядала матір ОСОБА_6 з 2000 року і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1.


У березні 2006 року до Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом

від 23 березня 1997 року звернувся ОСОБА_5 У заяві вказував про те, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки на день смерті спадкодавця проживав та по теперішній час продовжує проживати у спадковому будинку. В оформленні спадщини ОСОБА_5 було відмовлено у звʼязку з тим, що спадщину після смерті ОСОБА_6 на підставі заповіту від 22 лютого 1982 року прийняла її дочка ОСОБА_4, про що їй видано свідоцтво про право на спадщину.


У травні 2006 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Пустомитівською державною нотаріальною конторою Львівської області ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_2, посилаючись на те, що заповіт, який склала ОСОБА_6 23 травня

1997 році на його користь, є останнім, а тому скасовує чинність попереднього заповіту від 22 лютого 1982 року, складеного ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4


Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області

від 17 жовтня 2013 року у справі № 2-1316/5/11 у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.


Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 травня 2014 року у справі № 2-1316/5/11 рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1220, видане 25 березня 2004 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою Львівської області ОСОБА_4 на спадкове майно ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та яке складається із житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року рішення апеляційного суду залишено без змін.


Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 травня 2014 року у справі № 2-1316/5/11 встановлено, що ОСОБА_5 прийняв спадщину, вступивши в управління спадковим майном, оскільки був постійно прописаний у спадковому будинку у період шести місяців після смерті спадкодавця.


11 грудня 2006 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до органів прокуратури Пустомитівського району Львівської області про порушення кримінальної справи за фактом підробки документів, зловживання посадовим становищем секретарем Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_10 та ОСОБА_5 Інформації щодо розгляду прокуратурою зазначеної заяви матеріали справи не містять.


................
Перейти до повного тексту