Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 523/13272/13-ц
провадження № 61-26906св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи: Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обʼєктів нерухомості", Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Суворова В. О., Сватаненка В. І., Артеменка І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
У червні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, визнання заповіту недійсним та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
У липні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні, скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно та визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що частка відповідача є незначною.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 про встановлення факту сумісного проживання, визнання заповіту недійсним та визнання права власності у порядку спадкування за законом залишено без розгляду.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Припинено право власності ОСОБА_5 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок вартості 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 84 000 грн, що розміщені на депозитному рахунку Управління державної судової адміністрації Одеської області.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені. Припинено право власності ОСОБА_5 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок сплати вартості 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 84 000 грн, які розміщені на депозитному рахунку територіального управління державної судової адміністрації Одеської області.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2014 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та заяву ОСОБА_7, яка приєдналася до апеляційної скарги, задоволено. Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 27 січня 2014 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовлено.
18 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на її користь понесених судових витрат, повʼязаних з наданням їй правової допомоги в розмірі 19 221 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_4 судових витрат, повʼязаних з наданням адвокатом ОСОБА_8 їй правової допомоги у розмірі 19 221 грн, залишено без задоволення.
Ухвалу суду мотивовано тим, що позивачем не доведено той факт, що адвокат ОСОБА_8 відповідно до договору про надання юридичних послуг від 26 листопада 2012 року надавав їй правову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до цього ж суду, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом залишено поза увагою факт надання адвокатом ОСОБА_8 юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 26 листопада 2012 року та акта приймання виконаних робіт за № 1, згідно з яким адвокат надав заявнику послуги з консультування та складання процесуальних документів у загальному обсязі 43 год., що еквівалентно 19 221 грн. Висновки апеляційного суду про те, що матеріали справи не містять складених та поданих адвокатом ОСОБА_8 процесуальних документів, не спростовують факт надання таких послуг заявнику. Крім того, судом залишено поза увагою рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28 лютого 2017 року, яким відмовлено в притягненні до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.
Мотивувальна частина
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статті 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України 2004 року особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 40 ЦПК України 2004 року представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 відповідно до довіреності від 11 квітня 2006 року уповноважила ОСОБА_6 представляти її інтереси у суді (а. с. 65, т. 1).