Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 363/3994/15-ц
провадження № 61-13878св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічного акціонерного товариства "Родовід Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області в складі судді Скарлат О. І. від 03 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області в складі суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельник Я. С., від 10 грудня 2015 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ПАТ "Родовід Банк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 17 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив відновлювальну кредитну лінію ОСОБА_1 на загальну суму 30 337 дол. США та зобовʼязався надати позичальнику кошти на купівлю автомобіля.
Відповідно до пункту 3.2. укладеного між сторонами кредитного договору позичальник зобовʼязався повернути отриманий кредит повністю не пізніше 17 вересня 2011 року шляхом щомісячного часткового погашення заборгованості за кредитами у сумі 633 дол. США з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних.
З метою забезпечення виконання грошових зобовʼязань між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу від 17 вересня 2007 року, за умовами якого як забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором відповідач передала в заставу автомобіль MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шассі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, державний номерний знак НОМЕР_1.
В звʼязку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на 04 жовтня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 48 104,43 дол. США, що є еквівалентом 384 498,75 грн.
На підставі викладеного позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17.09.2007 року звернути стягнення на користь ПАТ "Родовід Банк" на предмет застави: автомобіль марки MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, реєстраційний № НОМЕР_1, що переданий в заставу АТ "Родовід Банк" на підставі договору застави від 17.09.2007 року, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення торгів та продажу предмету застави за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної субʼєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року позов задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2007 року звернуто стягнення на користь ПАТ "Родовід Банк" на предмет застави: автомобіль марки MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, реєстраційний № НОМЕР_1, що переданий в заставу АТ "Родовід Банк" на підставі договору застави від 17 вересня 2007 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом проведення торгів та продажу предмету застави за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної субʼєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник порушила свої зобовʼязання за кредитним договором від 17 вересня 2007 року, за наслідками чого заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, позов ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 48104,43 дол. США, що еквівалентно 384 498,75 грн. Станом на час розгляду даної справи зобовʼязання ОСОБА_1 не виконане, а умовами договору застави передбачені підстави та способи звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог заставодержателя, зокрема, звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду, у звʼязку із чим позовПАТ "Родовід Банк" у даній справі підлягає задоволенню. Судом указано, що позивач обрав судовий спосіб звернення стягнення на заставне майно, а тому обовʼязок зареєструвати початок процедури звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у даному випадку виникає у обтяжувача після набрання чинності рішення суду про звернення стягнення на предмет обтяження, оскільки згідно пунктів 16, 17 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2004 року № 830, заяви і додаткові відомості до запису в реєстрі вносяться реєстратором на підставі заяви обтяжувача, у якій зазначається дата державної реєстрації відомостей, реєстраційний номер запису, підстава виникнення змін до обтяження (договір чи рішення суду, або відповідне рішення уповноваженого органу), відомості про реєстратора. Крім того, суд зазначив, що позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, оскільки у листопаді 2012 року ПАТ "Родовід Банк" звертався в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, у звʼязку із чим новий строк позовної давності слід рахувати з моменту подання такого позову, за наслідками якого ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову. Скаржник указує на те, що при зверненні до суду із позовом про звернення стягнення на заставне майно позивач пропустив строк позовної давності, оскільки ОСОБА_1 мала виконати кредитні зобовʼязання до 17 вересня 2011 року, а заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року про стягнення з останньої спірної кредитної заборгованості, яке набрало законної сили, не було вчасно подано банком на примусове виконання і ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року, банку було відмовлено у поновленні строку подання до виконання виконавчого документу, виданого на підставі рішення про стягнення кредитної заборгованості. Інших обставин незаконності та необґрунтованості оскаржених судових рішень касаційна не містить.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 квітня 2017 року справу за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 17 червня 2009 року між ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37.3/АА-095.07.2, відповідно до якого, ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 30 337,00 дол. США для придбання автомобіля та взяла на себе зобовʼязання повернути наданий кредит у повному обсязі до 17 вересня 2011 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом.
Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору ОСОБА_1 зобовʼязалась щомісячно до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 633 дол. США.
Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору ОСОБА_1 зобовʼязалась сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 17 вересня 2011 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний в пункті 1.6. цього договору.
Відповідно до п. 3.9. кредитного договору ОСОБА_1 зобовʼязалась за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.5. цього договору, від суми простроченого платежу.
Відповідно до пункту 5.2 кредитного договору у разі недотримання позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 37.3/АА-095.07.2 від 17 вересня 2007 року та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобовʼязань за цим договором.
З метою забезпечення виконання грошових зобовʼязань між ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк, та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу від 17 вересня 2007 року, згідно якого остання передала у заставу автомобіль MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шассі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, державний номерний знак НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 3.1.1 договору застави, при порушенні заставодавцем умов основного зобовʼязання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої зоборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом у заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Згідно договору застави вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін складала 185 148 грн.
Через неналежне виконання умов договору у відповідача станом на 04 жовтня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 48 104,43 дол. США, що складається з: - 23 191,48 доларів США - сума заборгованості за кредитом; - 6 174,17 доларів США - сума заборгованості за процентами по кредиту; - 133 731,35 грн - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту; - 16 047,76 грн - сума трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту та сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту.
Встановлено, що заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року у справі № 2-213/13 задоволено позов ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 104,43 дол. США, що еквівалентно 384 498,75 грн та судовий збір у розмірі 3 219 грн.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року залишено без змін.
Крім того, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Родовід Банк" про поновлення строку предʼявлення виконавчого документа до виконання у даній цивільній справі. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2015 року залишена без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно вимог частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.