Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 607/14486/16-ц
провадження № 61-1802св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області в складі судді Загорського О. О. від 04 вересня 2017 року, та касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області в складі судді Парандюк Т. С. від 28 листопада 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, з урахуванням уточнень, про стягнення з відповідача процентів за користування коштами в сумі 756 301,29 грн та витрат від інфляції в сумі 229 816,10 грн.
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просив встановити нікчемність правочину, укладеного 23 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі судді Позняка В. М. від 03 липня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229 816,10 грн інфляційних витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення нікчемності правочину відмовлено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 298,17 грн сплаченого судового збору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що особа, яка подала апеляційну скаргу безпідставно пропустила строк на апеляційне оскарження рішення районного суду та не виконала вимог закону і апеляційного суду щодо надання доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року заяву ОСОБА_2 про розʼяснення ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що особа, яка подала апеляційному суду заяву про розʼяснення ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року не надала докази сплати судового збору за подання до суду указаної заяви, сплата якого передбачений Законом України "Про судовий збір".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року та передати питання щодо розʼяснення судового рішення на новий розгляд до апеляційного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, помилково вирішив питання щодо відкриття апеляційного провадження. Рішення суду першої інстанції у даній справі ухвалено 03 липня 2017 року. Скаржник та його представник брали участь під час розгляду справи районним судом, але були відсутні під час проголошення вступної та резолютивної частини указаного рішення. У журналі судового засідання, на думку скаржника, помилково зазначено, що ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_4, були присутні під час проголошення рішення районним судом. Із повним текстом рішення суду першої інстанції скаржник ознайомився 28 липня 2017 року, у звʼязку із чим, подавши апеляційну скаргу на це рішення 01 серпня 2017 року, він не пропустив строк на апеляційне оскарження рішення районного суду. Скаржник зазначає, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції позбавляє його права на доступ до правосуддя та забезпечення апеляційного перегляду даної справи.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року мотивована тим, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає необхідності сплати судового збору при поданні заяви про розʼяснення рішення у суді апеляційної інстанції, у звʼязку із чим апеляційний суд помилково визнав неподаною та повернув скаржнику заяву про розʼяснення ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційні скарги не надходили.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
Судами встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ухвалено 03 липня 2017 року.
Згідно журналу судового засідання 03 липня 2017 року ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_4, були присутні під час розгляду справи районним судом.
Зауважень на журнал судового засідання щодо відсутності ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_4, при оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення матеріали справи не містять.
28 липня 2017 року ОСОБА_2 отримав копію рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2017 року подана ОСОБА_2 01 серпня 2017 року.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 14 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2017 року залишено без руху. Надано особі, яка подала апеляційну скаргу строк 30 днів з моменту отримання ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та надання доказів на їх підтвердження. Надано особі, яка подала апеляційну скаргу строк, який не може перевищувати пʼяти днів з дня отримання апелянтом ухвали, для оплати судового збору в розмірі 8 282 грн.
Копію указаної ухвали суду ОСОБА_2 отримав 19 серпня 2017 року.
21 серпня 2017 року, на виконання ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 14 серпня 2017 року в частині оплати судових витрат, ОСОБА_2 надав апеляційному суду докази оплати судового збору.
31 серпня 2017 року, на виконання ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 14 серпня 2017 року в частині зазначення поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та надання доказів на їх підтвердження, ОСОБА_2 надав апеляційному суду заяву, згідно якої останній повторно зазначив, що копію рішення районного суду отримав 28 липня 2017 року та додав до даної заяви копію аркуша із журналу вихідної документації Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року, у звʼязку із тим, що особа, яка подала апеляційну скаргу не виконала вимог процесуального законодавства і суду апеляційної інстанції щодо зазначення поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2017 року.
Зауваження до технічного запису судового засідання, щодо його відсутності під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення районного суду, подані ОСОБА_2 13 вересня 2017 року.
Крім того, згідно досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів справи 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
Апеляційне провадження за указаною апеляційною скаргою було відкрито і за наслідками його розгляду ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2017 року залишено без змін.
13 жовтня 2017 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про розʼяснення ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2017 року Заяву ОСОБА_2 про розʼяснення ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року залишено без руху. Надано ОСОБА_2 строк, який не може перевищувати пʼяти днів з дня отримання заявником ухвали, для оплати витрат судового збору в розмірі 320 грн.
Апеляційним судом указано, що ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2017 року отримано ОСОБА_2 09 листопада 2017 року.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року, у звʼязку із тим, що особа, яка подала апеляційну скаргу не виконала вимог законодавства і суду апеляційної інстанції щодо оплати судового збору за подання заяви про розʼяснення судового рішення, заяву ОСОБА_2 про розʼяснення ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
За частиною третьою статті 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.