Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 554/17799/14-ц
провадження № 61-13452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Колективне підприємство "Краса і мода",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Прядкіної О. В., Омельченко Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Колективного підприємства "Краса і мода" (далі - КП "Краса і мода") про відшкодування збитків від інфляції, стягнення 3 % річних від простроченої суми, упущеної вигоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 06 грудня 2005 року між Приватним підприємством "Універсальна компанія "Фенікс" (далі - ПП "Універсальна компанія "Фенікс") та КП "Краса і мода" укладений договір купівлі-продажу майна, відповідно до умов якого КП "Краса і мода" продало шляхом передачі у власність нерухоме майно (нежитлові приміщення).
Згідно з квитанцією від 29 грудня 2007 року № 1 ПП "Універсальна компанія "Фенікс" на поточний рахунок КП "Краса і мода" були сплачені грошові кошти в розмірі 502 386 грн як оплату заборгованості за договором купівлі- продажу. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 16 січня 2014 року ПП "Універсальна компанія "Фенікс" уступило ОСОБА_1 право вимоги до КП "Краса і мода" коштів у розмірі 502 386 грн, сплачених згідно з квитанцією від 29 грудня 2007 року № 1. При цьому ОСОБА_1 передане право належного виконання всіх зобовʼязань, стягнення штрафних санкцій, збитків, заподіяних невиконанням зобовʼязань.
Згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2014 року у справі № 554/12308/13-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП "Краса і Мода", третя особа - ПП "Універсальна компанія Фенікс", про стягнення безпідставно набутих коштів задоволено та стягнуто з КП "Краса і мода" на користь ОСОБА_1 501 386 грн, а також солідарно стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та КП "Краса і мода" 1 000 грн.
На момент звернення до суду наявний факт безпідставного користування відповідачем грошовими коштами починаючи з 20 травня 2008 року, які він зобовʼязаний повернути.
У звʼязку із вищезазначеним у відповідача виникло зобовʼязання щодо повернення отриманих коштів, і відповідно до статті 625 ЦК України він зобовʼязаний сплатити 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення та збитки від інфляції.
Ураховуючи викладене вище та уточнивши позовні вимоги (заява про збільшення позовних вимог від 08 грудня 2015 року), ОСОБА_1 просив суд стягнути з КП "Краса і мода" збитки від інфляції в сумі 529 169,27 грн, 108 372,38 грн - 3 % річних від простроченої суми та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 276 710,34 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КП "Краса і мода" на користь ОСОБА_1 в межах строку позовної давності борг з урахуванням індексу інфляції (збитки від інфляції) в сумі 231 240,86 грн, 3 % річних від простроченої суми в сумі 53 189,24 грн, а всього - 284 430,11 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовʼязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Суд врахував правові виновки Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14 та від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12.
Вирішуючи питання стягнення упущеної вигоди, вважав позовні вимоги в цій частині безпідставними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 09 серпня 2016 року апеляційну скаргу КП "Краса і мода" задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2016 року в частині відшкодування збитків від інфляції, стягнення 3 % річних від простроченої суми скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Краса і мода" про відшкодування збитків від інфляції, стягнення 3 % річних від простроченої суми відмовлено.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що положення статті 625 ЦК України поширюються на порушення грошового зобовʼязання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду та виникло на підставі договірних відносин. Оскільки грошові кошти набуті КП "Краса і мода" внаслідок їх помилкового перерахування позивачем, тобто позадоговірним шляхом та без належної правової підстави, стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами має відбуватись на підставі статті 536 ЦК України. Апеляційним судом враховано правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15.
У іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду не є законним і обґрунтованим. Встановлений рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2014 року обовʼязок КП "Краса і мода" повернути ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти є грошовим зобовʼязанням. Його неналежне виконання боржником вказує на можливість захисту кредитором свого майнового права та інтересу шляхом стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від суми несплаченого боргу на підставі статті 625 ЦК України. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом України, зокрема у постанові від 06 червня 2012 року (справа
№ 6-49цс12) та від 01 жовтня 2014 року (справа № 6-113цс14).
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу КП "Краса і мода" заперечувало проти її доводів, вважало їх необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції. ОСОБА_1 не зазначено, в чому саме полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Посилання позивача на наявність у КП "Краса і мода" перед ним грошового зобовʼязання, що виникло на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2005 року, є необґрунтованими, оскільки Київським міжобласним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 16/384 встановлено його нікчемність. Враховуючи, що інфляційні втрати та 3 % річних, передбачені статтею 625 ЦК України, не є санкцією, а лише способом захисту майнового права та інтересу, апеляційний суд, встановивши відсутність договірних зобовʼязань між сторонами, правомірно відмовив у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до КП "Краса і мода" про відшкодування збитків від інфляції, стягнення 3 % річних від простроченої суми, упущеної вигоди призначено до судового розгляду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цивільну справу № 554/17799/14-ц передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2014 року у справі № 554/12308/13-ц поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду;позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП "Краса і Мода", третя особа - ПП "Універсальна компанія Фенікс", про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, КП "Краса і Мода" на користь ОСОБА_1 1 000 грн, стягнуто з КП "Краса і Мода" на користь ОСОБА_1 501 386 грн.
Указаним рішенням встановлено, що грошові кошти у розмірі 501 386 грн згідно з квитанцією від 29 грудня 2007 року № 1 були помилково сплачені ПП "Універсальна компанія "Фенікс" на поточний рахунок КП "Краса і мода" як оплата заборгованості за договором купівлі-продажу майна від 06 грудня 2005 року.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 травня 2008 року у справі (№ 16/384) за позовом ПП "Універсальна компанія "Фенікс" до КП "Краса і мода" про стягнення коштів встановлено, що помилково сплачені кошти знаходяться на рахунку КП "Краса і мода", що не заперечується останнім.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 16 січня 2014 року ПП "Універсальна компанія "Фенікс" передав/уступив позивачу право вимоги до КП "Краса і мода" щодо грошових коштів у розмірі 502 386 грн, сплачених згідно з квитанцією від 29 грудня 2007 року № 1. При цьому позивачу передане право вимоги на належне виконання всіх зобовʼязань, стягнення санкцій (штрафи, пені, відсотки, неустойки, збитки тощо), заподіяні невиконанням чи неналежним виконанням зобовʼязань.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.