П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 818/16/18
Провадження № 11-1457апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Лебединського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області Цурікова Олега Миколайовича (далі - начальник Лебединського відділу поліції) про визнання бездіяльності протиправною та зобовʼязання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 5 січня 2018 року (суддя Павлічек В. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (судді Тацій Л. В., Подобайло З. Г., Григоров А. М.),
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Лебединського відділу поліції, в якому просив:
- визнати протиправною його бездіяльність, що полягає в ненаданні відповіді на питання 2, 3 заяви ОСОБА_3 від 16 червня 2017 року № 274;
- визнати протиправною бездіяльність начальника Лебединського відділу поліції, що полягає в невиконанні вимог ОСОБА_3, викладених у пункті 3 вказаної заяви (незалучення ОСОБА_3 до перевірки);
- зобовʼязати відповідача надати відповідь на питання 2, 3 заяви ОСОБА_3 № 317.
Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 5 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимоги пункту 2 та 3 заяви № 274 випливають з вимоги її пункту 1, яка підлягає розгляду в порядку Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), тому оскаржувана позивачем бездіяльність начальника Лебединського відділу поліції повʼязана з виконанням обовʼязків у межах кримінального провадження, а питання, що є предметом позову, регламентуються КПК і мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства, а отже,юрисдикція адміністративного суду на спірні правовідносини не поширюється.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що спір у цій справі належить розглядати в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства, оскільки його предметом є бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення, яку позивач оскаржує з мотивів порушення субʼєктом владних повноважень положень Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР).
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
12 квітня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, а 14 листопада 2018 року постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 грудня 2018 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників
У ході розгляду справи суди встановили такі її обставини.
ОСОБА_3 звернувся до начальника Лебединського відділу поліції із заявою від 16 червня 2017 року № 274, у якій просив:
- внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 182 Кримінального кодексу України, за фактом втручання в його особисте життя редактора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будьмо разом" ОСОБА_5;
- назвати осіб, які ініціювали та виконали перевірку, а також закони, якими вони керувались при проведенні перевірки, якщо до внесення зазначених відомостей у ЄРДР буде проведена будь яка перевірка з цього приводу;
- залучити його до перевірки, якщо Лебединський відділ поліції буде проводити перевірку без внесення відомостей до ЄРДР.
Вважаючи, що його права та свободи порушені начальником Лебединського відділу поліції, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача, що полягає в ненаданні відповіді на питання 2, 3 його заяви № 274 від 16 червня 2017 раку та в невиконанні законних вимог, викладених в пункті 3 цієї заяви, та зобовʼязати відповідача надати відповідь на питання 2 та 3 заяви № 317.
Перевіряючи в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобовʼязує надавати такі послуги виключно субʼєкта владних повноважень, і спір виник у звʼязку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є субʼєктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у звʼязку із порушенням її прав у такому процесі з боку субʼєкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС).
Субʼєкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субʼєкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у звʼязку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.