Постанова
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Лагнюк М.М.,
Стороженко С.О.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурори Єременко М.В., Грищенко М.А.,
засуджений ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014161320000051,
відносноОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ст. 121 ч. 1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Засуджений у касаційній скарзі з доповненням виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування судових рішень відносно нього та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу мотивував невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження, недоведеністю його винуватості у вчиненні злочину, за який його засуджено, неповнотою досудового розслідування та судового слідства.
У запереченні на касаційну скаргу прокурор наголошує на законності та обґрунтованості оскаржуваних засудженим рішень, тому просить касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, до того ж в якій відсутні посилання на конкретні порушення вимог процесуального закону, які були б підставами до скасування судових рішень.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2018 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника залишено без задоволення, а вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 24 жовтня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_2 - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Сержант ОСОБА_2 призваний 23 серпня 2014 року Бобринецько-Устинівсько-Компаніївським ОРВК Кіровоградської області на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 21 липня 2014 року № 607/2014 до лав Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини А3283, яка дислокується у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Так, 05 грудня 2014 року приблизно о 19 год. 00 хв. сержант ОСОБА_2, перебуваючи поблизу спостережного посту № 3 взводного опорного пункту військової частини польова пошта В3675, що тимчасово дислокується у с. Верхнє Вільхове Станично-Луганського району Луганської області, в порушення вимог діючих статутів, настанов зі стрілецької зброї, вимог безпеки та інших відомчих підзаконних нормативно-правових актів, діючи умисно, усвідомлюючи, що може своїми діями заподіяти тяжку шкоду здоровʼю та, бажаючи її настання, взяв автомат АКС-74 № НОМЕР_1, який належав солдату ОСОБА_3, із приєднаним до нього магазином, спорядженим 5,45 мм набоями, перевівши прапорець запобіжника автомата з положення "запобігання" у нижнє положення "одиночний вогонь", привівши її, зброю, у бойову готовність, та, розуміючи наслідки застосування автомата АКС-74, направив у бік сержанта ОСОБА_4, вимагаючи від нього передачу гранат Ф-1, які лежали поруч в ямі.
На вказані вимоги сержант ОСОБА_4 відповів відмовою, проте після повторного наведення сержантом ОСОБА_2 на нього зброї підкорився та нахилився до ями підбирати гранати Ф-1 та відокремлені запали до них. Через декілька секунд ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_2 відволікся на гранати, у звʼязку з чим вискочив з ями та побіг в бік ОСОБА_2. проте послизнувся та впав.
Реалізуючи свій злочинний намір на заподіяння тяжкої шкоди здоровʼю, сержант ОСОБА_2, перебуваючи поблизу спостережного посту № 3 взводного опорного пункту військової частини польова пошта В3675, в момент, коли ОСОБА_4 почав підійматись з землі після падіння, зробив один одиночний постріл з автомату АКС-74 № НОМЕР_1 у бік останнього, в результаті чого поцілив йому в область лівої половини грудної клітини, заподіявши ОСОБА_4, відповідно до висновку судово-медичного експерта від 12 січня 2015 року № 6 вогнепальне кульове проникаюче наскрізне поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням лівого куполу діафрагми, вогнепальний перелом 7, 8 ребер зліва, лівобічний гемопневмоторакс, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Після цього, почувши постріл, до спостережного посту № 3 прибув солдат ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_4 почали вимагати від сержанта ОСОБА_2 заспокоїтися, діяти у встановленому порядку, не здійснювати постріли зі зброї у військовослужбовців без законних на те підстав та вимагали від останнього скласти зброю.
Втім, сержант ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заподіяння тяжкої шкоди здоровʼю, 05 грудня 2014 року приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи поблизу вказаного спостережного посту, не звертаючи уваги на законні вимоги військовослужбовців, розуміючи наслідки застосування автомата АКС-74, діючи умисно, усвідомлюючи, що може своїми діями заподіяти тяжку шкоду здоровʼю та, бажаючи її настання, здійснив один одиночний постріл у бік ОСОБА_5, завдавши останньому відповідно до висновку судово-медичного експерта від 12 січня 2015 року № 7 наскрізне вогнепальне кульове поранення нижньої третини правої гомілки з відкритими вогнепальними багатоуламковими переломами обох кісток зі зміщенням уламків з повним вогнепальним розривом ахілового сухожилля, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Засуджений у засіданні касаційного суду підтримав подану ним скаргу, просив її задовольнити, судові рішення скасувати та призначити новий судовий розгляд.
Прокурори у засіданні касаційного суду заперечували проти доводів касаційної скарги засудженого.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвʼязку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.