1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



10 квітня 2019 року

Київ

справа №826/11775/16

касаційне провадження №К/9901/68103/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Літвіна Н.М., Федотов І.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень,



УСТАНОВИВ:



Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26.02.2018 позов задовольнив повністю.



Інспекція оскаржила це рішення до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 23.04.2018 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини пʼятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 30.05.2018 - апеляційну скаргу Інспекції повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.



04.07.2018 Інспекція вдруге звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Інспекція порушила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувала тим, що оскільки рішення суду першої інстанції було ухвалене у порядку письмового провадження і отримане скаржником 05.03.2018, то останнім днем на апеляційне оскарження було 04.04.2018, з огляду на що вперше Інспекція подала апеляційну скаргу у визначений процесуальним законом строк, проте апеляційну скаргу було повернуто у звʼязку з несплатою скаржником судового збору з незалежних від податкового органу причин - відсутності фінансування, у звʼязку з чим Інспекція повторно звернулась до суду із апеляційною скаргою після сплати судового збору.



Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.07.2018 відмовив у задоволенні клопотання Інспекції про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки з наведені Інспекцією доводи та надані докази не дають підстав вважати, що майновий стан податкового органу не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у період часу від дня отримання рішення суду першої інстанції, з урахуванням того, що у ситуації з пропуском строку державними органами не може виступати поважною причиною пропуску такого строку необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору, у звʼязку з чим вказані Інспекцією причини пропуску строку визнані судом неповажними.



Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.07.2018 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та встановив десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.



Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0102923987743 вказана ухвала була отримана Інспекцією 25.07.2018.



В межах встановленого судом строку Інспекція подала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначила аналогічні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також вказала, що Інспекцією вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, зокрема, первісно апеляційну скаргу було подано із дотримання процесуального строку на апеляційне оскарження, відповідальним юристом постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору, до суду подавалися клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що свідчить про те, що податковий орган добросовісно виконував свої процесуальні обовʼязки, з урахуванням того, що реорганізації районних державних податкових інспекцій призвела до великої завантаженості працівників юридичного управління.



Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.08.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2018 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставинам, вказаним Інспекцією у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вже надав оцінку в ухвалі від 17.17.2018, а обставини, повʼязані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, а також велика завантаженість працівників юридичного управління не можуть бути підставою для реалізації субʼєктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та ,відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку, з урахуванням того, що доказів, які б підтверджували велику завантаженість працівників юридичного управління Інспекцією не надано.



Інспекція оскаржила ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 18.12.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.



Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Інспекція посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що Інспекцією вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, зокрема, первісно апеляційну скаргу було подано із дотримання процесуального строку на апеляційне оскарження, відповідальним юристом постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору, до суду подавалися клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у звʼязку з чим Інспекція, отримавши платіжне доручення про сплату судового збору у найкоротші строки повторно звернулась до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 12.02.2019.



У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, з огляду на те, що Інспекцією не подано жодних доказів, які б підтверджували чи спростовували відсутність у податкового органу коштів на оплату судового збору.



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.



За змістом частин другої, третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу та строками її подання.



Відповідно до пункту 1 частини пʼятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.



Положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.


................
Перейти до повного тексту