ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №825/1990/17
адміністративне провадження №К/9901/58644/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці ДФС
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (суддя Житняк Л.О.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді - Федотов І.В., Сорочко Є.О.)
у справі № 825/1990/17
за позовом Приватного підприємства "Семенівська Мануфактура"
до Сумської митниці ДФС
про скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Приватне підприємство "Семенівська Мануфактура" (далі - ПП "Семенівська Мануфактура") звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі - Митниця) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06 липня 2017 року № UA805180/2017/000152/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2017/00179.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року, позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 06 липня 2017 року №UA805180/2017/000152/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2017/00162.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали обʼєктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Товариство не скористалося своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 01 вересня 2016 року позивачем укладено контракт № ВSN1-09/2016 із CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO. LTD, відповідно до умов якого CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO. LTD взяло на себе зобовʼязання поставити ПП "Семенівська мануфактура" товари в асортименті, а ПП "Семенівська мануфактура" зобовʼязалося оплатити товар згідно з умовами даного контракту.
10 квітня 2017 року з метою митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивач подав до Митниці тимчасову митну декларацію №UA805180/2017/004946, відповідно до якої митна вартість товару визначена за ціною договору (за основним методом).
До митного оформлення разом із зазначеною декларацією позивач подав наступні документи: контракт від 01 вересня 2016 року № ВSN1-09/2016; інвойс від 17 лютого 2017 року; пакувальний лист до інвойса від 17 лютого 2017 року; видаткова накладна від 16 лютого 2017 року № 000002017063; відвантажувальна специфікація від 22 лютого 2017 року № /130063-1, міжнароднa товарно-транспортнa накладнa від 07 квітня 2017 року № 8660, коносамент від 22 лютого 2017 року № MSCUU9427370, калькуляція від 06 березня 2017 року №/01, звіт про оцінку майна від 10 квітня 2017 року № 05-07/04/50, листи постачальника та позивача, прайс-лист виробника товару, договір про надання послуг митного брокера від 20 жовтня 2014 року №20/10-14/02, договір (контракт) про перевезення від 11 листопада 2015 року №11-11/ЮГ; акти про зважування вантажу; копії митної декларації країни відправлення.
Імпортований позивачем товар за тимчасовою митною декларацією від 10 квітня 2017 року № UA805180/2017/004946 випущено у вільний обіг.
Для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, Митниця вчинила дії, спрямовані на ідентифікацію товарів у вигляді відібрання зразків та передала їх до Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС для проведення дослідження.
25 травня 2017 року ПП "Семенівська Мануфактура" звернулося до відповідача з митною декларацією № UA 805180/2017/007585. Після розгляду документів, поданих разом із митною декларацією, митний орган відмовив позивачу у митному оформленні товарів через необхідність заповнення митної декларації з урахуванням висновку Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.
Однак на момент подання митної декларації № UA 805180/2017/007585 від 25 травня 2017 року, зазначений висновок був відсутній, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості належним чином заповнити додаткову митну декларацію до тимчасової митної декларації та завершити митне оформлення товарів.
05 липня 2017 року одразу після отримання висновку ПП "Семенівська мануфактура" подало до Митниці митну декларацію № UA805180/2017/010109. Після розгляду документів, поданих до митного оформлення, відповідач склав картку відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00179 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2017/000152/2 від 06 липня 2017 року, в якому визначив митну вартість товарів за резервним методом.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовʼязані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обʼєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовʼязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.