ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 квітня 2019 року
справа №815/2462/17
адміністративне провадження №К/9901/32730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ВС-Сервіс"
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у складі суддів Бойка А.В., Димерлія О.О., Єщенка О.В.
у справі № 815/2462/17
за позовом Приватного підприємства "ВС-Сервіс"
до Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2017 року Приватне підприємство "ВС-Сервіс" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції, з мотивів безпідставності його прийняття.
Постановою від 12 червня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 000002 від 1 січня 2017 року про нарахування штрафних (фінансових) у розмірі 9500 грн.
Суд дійшов висновку, що позивач не є такою особою, що відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, здійснює реалізацію пального, та підлягає обовʼязковій реєстрації контролюючими органами як платник акцизного податку за місцезнаходженням юридичної особи.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено. Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач здійснив, як отримання, так і реалізацію пального, а тому повинен реєструватися як платник акцизного податку. Отже, відповідно до пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України здійснення субʼєктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких субʼєктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
У листопаді 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (палива), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв за період з 1 січня 2016 року по 23 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт № 468/15-32-40-02/34506837 від 26 грудня 2016 року.
Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем положень підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, а саме здійснення реалізації пального без обовʼязкової реєстрації платником акцизного податку.
1 січня 2017 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000002, яким до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9500 грн.
Підприємство стверджує, що у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС та/або не здійсненні фактичного отримання пального і фізичного відпуску кінцевим споживачам, а також інших операцій з реалізації, визначених абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у підприємства не виникає обовʼязку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних, а, отже, і не виникає обовʼязку подавати документи до податкових органів з метою реєстрації платником акцизного податку.