ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 квітня 2019 року
справа №804/1171/16
адміністративне провадження №К/9901/31996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у складі судді Турлакової Н.В.,
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у складі суддів Мельника В.В., Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
у справі №804/1171/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Спецтех"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
29 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Спецтех" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 11 лютого 2016 року № 0000011501, яким до позивача застосовані штрафні (фінансовими) санкції на 130033 грн 40 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
11 липня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 11 лютого 2016 року №0000011501, з мотивів відсутності підстав для застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовʼязання згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України.
08 червня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на "технічний" податковий борг, наявність якого зумовила застосування ним штрафу.
29 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 09 червня 2017 року, справа із суду першої інстанції не була витребувана.
Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
02 березня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/31996/18 передані до Верховного Суду.
07 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/31996/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №804/1171/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37987806, перебуває на податковому обліку податкового органу з 08 лютого 2012 року, є платником податку на додану вартість.
03 листопада 2015 року податковим органом проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість, результат якої викладені в акті №2239/151/37987806, яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України через несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість протягом строку, визначеного цим кодексом (далі - акт перевірки).
Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у тому, що Товариством допущена затримка сплати узгодженої суми з податку на додану вартість у сумі 650 167,00 грн на 238 днів, у сумі 1 700,00 грн на 199 днів, у сумі 146 745,00 грн на 187 днів, у сумі 77 002 грн на 187 днів.
11 лютого 2016 року керівником податкового органу на підставі акта перевірки, з урахуванням результатів адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017611501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість до Товариства застосовано штраф у розмірі 130 033,44 грн, без визначення обʼєкту такого застосування та його розміру, з посиланням на положення статті 126 Податкового кодексу України, як підставу застосування штрафу.