ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №333/5018/15-а(2-а/333/94/15)
адміністративне провадження №К/9901/15054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2015 року (суддя Варнавська Л.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року (судді Нагорна Л.М., Круговий О.О., Юхименко О.В.) у справі № 333/5018/15-а (2-а/333/94/15) за її позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобовʼязання вчинити певні дії, -
встановив:
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо утримання з її пенсії в ході виконання постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2014 року у справі № 33/8012/14-а сум індексації пенсії з 01 вересня 2014 року, перевизначення базового місяця та подальшого зменшення розміру індексації пенсійної виплати; зобовʼязати управління ПФУ повернути безпідставно утриману з 01 вересня 2014 року частину пенсії у вигляді індексації та відновити без перевизначення базового місяця індексацію пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 11 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
На обґрунтування позову зазначила, що підвищення розміру її пенсії на виконання судового рішення не може вважатися підвищенням доходу, що дає підстави вважати такий місяць базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Вважає, що відповідним судовим рішенням не було визначено встановлених законом підстав для підвищення розміру пенсії за їх обмеженим переліком, а лише відновлено її право на отримання належної їй пенсійної виплати.
Комунарський районний суд м. Запоріжжя постановою від 22 вересня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо зміни базового місяця для визначення індексації пенсій ОСОБА_1 при виконанні постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2014 року у справі № 333/8012/14-а. В решті вимоги ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення суду обґрунтовано тим, що з дати виходу на пенсію у позивачки не виникало права на підвищення розміру пенсії у звʼязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до постанов Уряду. При цьому перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення не може бути підставою для зміни базового місяця, оскільки відповідне підвищення розміру пенсії є відновленням права позивачки на розмір пенсії, гарантований їй державою, та не є підвищенням розміру пенсії у звʼязку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців. В той же час, позивачка не довела проведення відповідачем утримань з її пенсії сум індексації за період з 01 вересня 2014 року, з огляду на що позовні вимоги щодо зобовʼязання пенсійного органу повернути безпідставно утримані суми пенсії є не доведеними.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.
Апеляційний суд, зокрема, указав, що Порядок № 1078 не визначає підстав, за яких повинно відбуватися підвищення розміру пенсії, тобто немає значення чи підвищення пенсії відбулося за рішенням суду, чи у звʼязку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, тощо.
ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулась з касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Висловлюючи незгоду з рішенням суду першої інстанції, позивачка зазначила про помилковість висновку цього суду стосовно не надання нею відповідних доказів того, що відповідач провів утримання з її пенсії сум індексації пенсії за період з 01 вересня 2014 року, тоді як за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обовʼязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вважає необґрунтованим висновок цього суду стосовно того, що з листа відповідача від 26 червня 2015 року № 115/к-9 вбачається, що індексація пенсії позивачки проводилась як до, так і після перерахунку, після якого розмір суми індексації зменшився, але з яких підстав не встановлено. Указує, що саме з цього листа вона дізналася, що з 01 вересня 2014 року був проведений перерахунок її пенсії на підставі рішення суду, відбулось перевизначення базового місяця, в результаті чого змінився коефіцієнт індексації.
Покликається позивачка і на помилковість висновків суду першої інстанції, що тільки визнання дій відповідача щодо зміни базового місяця для визначення індексації є достатнім способом захисту її права.
Зазначає і про те, що апеляційний суд без вставлення протиправності дій відповідача відмовив у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.
Управління ПФУ в запереченнях на касаційну скаргу, погоджуючись з висновками апеляційного суду, просить залишити його без змін, а скаргу позивачки - без задоволення.
Суди у цій справі встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Комунарський районний суд м. Запоріжжя постановою від 05 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив та визнав протиправними дії управління ПФУ про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю на підставі довідки Головного управління статистики у Запорізькій області про складові заробітної плати від 03 вересня 2014 року № 16-2/524; зобовʼязав управління ПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця із розрахунку 90 % всієї заробітної плати (враховуючи раніше виплачені суми, починаючи з 01 вересня 2014 року, з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку за грудень 2006 року та січень 2008 року, з яких було сплачено страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, зазначених у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області про складові заробітної плати від 03 вересня 2014 року № 16-2/524.
На виконання вказаної постанови пенсійний орган провів перерахунок пенсії, у результаті чого розмір пенсії позивачки з 01 вересня 2014 року склав 7406 грн 26 коп. (до перерахунку був 6937 грн 67 коп.), у звʼязку з чим базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації визначено вересень 2014 року. Сторонами також не спростовано, що до перерахунку загальна сума пенсійних виплат ОСОБА_1 складала 6937 грн 67 коп., з яких 6441 грн 06 коп. - пенсія + 28 грн 40 коп. - доплата до старого розміру пенсії + 100 грн - доплата з 01 травня 2012 року + 368 грн 21 коп. - індексація. Після перерахунку сума пенсійної виплати склала 7406 грн 26 коп., де - 7283 грн 48 коп. - пенсія + 100 грн - доплата з 01 травня 2012 року + 22 грн 78 коп. - індексація.
Листом від 26 червня 2015 року № 115/к-9 управління ПФУ повідомило позивачку, що відповідно до приписів Порядку № 1078 та у звʼязку з проведенням перерахунку пенсії на підставі рішення суду, розмір перерахованої пенсії з 01 вересня 2014 року збільшився та відбулось перевизначення базового місяця, внаслідок чого змінився коефіцієнт індексації, у звʼязку з чим у них відсутні підстави для здійснення повторного перерахунку пенсії.
Незгода позивачки з діями відповідача щодо зміни базового місяця та зобовʼязання відновити з 01 вересня 2014 року індексацію наростаючим підсумком, повернути утриманні кошти і здійснювати в подальшому індексацію пенсійних виплат наростаючим підсумком згідно з підпунктом 1 пункту 1 Порядку № 1078 і було предметом судового розгляду.