ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №1570/5068/12
адміністративне провадження №К/9901/4597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року (головуючий суддя - Соколенко О.М.)
та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Танасогла Т.М., Яковлев О.В.)
у справі №1570/5068/2012
за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2012 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) звернулась в Одеський окружний адміністративний суд з позовом до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - Південне УКБ МОУ) з позовом, в якому просила стягнути з Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України податковий борг у розмірі 2 040 грн. на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р №34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО ОКПО 37992781.
В обґрунтування позовних вимог ДПІ зазначила, що за відповідачем рахується сума податкового боргу у загальному розмірі 2 040 грн., що добровільно не сплачена боржником та підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку за відповідним позовом контролюючого органу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково:
стягнуто з Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1 020 грн. на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, на р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про наявність правових підстав для стягнення з відповідача сум заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1 020, 00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0008231503, при цьому зазначили про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача грошового зобовʼязання з орендної плати юридичних осіб, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2012 року № 0008221503 в сумі 1 020, 00 грн., з огляду на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між Миколаївською міською радою та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України закінчився 27.03.2011, його дія не продовжувалась, а новий договір оренди земельної ділянки на 2012 рік відповідачем не укладався, з огляду на що Південне УКБ МОУ не було платником орендної плати за землю у 2012 році.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що сума грошового зобовʼязання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк є податковим боргом та підлягає стягненню з боржника за відповідним позовом органу державної податкової служби. З огляду на вищевикладене, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача грошового зобовʼязання з орендної плати юридичних осіб, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2012 року № 0008221503 в сумі 1 020, 00 грн.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувалось, а тому не є предметом касаційного перегляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2012 рік у загальному розмірі 2 040 грн. 00 коп.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 ПК України встановлено, що кожен зобовʼязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовʼязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовʼязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобовʼязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 56 ПУ Країни встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобовʼязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.