ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-1659/12/2670
касаційне провадження №К/9901/4406/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014 (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №2а-1659/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерра" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготерра" у лютому 2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відображеної у податковій звітності за травень 2010 року, скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0000527225 повністю та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1293946 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
За результатами її останнього розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 12.05.2014 позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2014 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
На підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин та відомостей інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, право на доступ суддів до яких регламентовано частиною пʼятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262 IV, судом касаційної інстанції зʼясовано таке.
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 2а-19026/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерра" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про:
зобовʼязання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відобразити дані, викладені в поданих деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року та деклараціях з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року, три квартали 2010 року, в облікових картках ТОВ "Енерготерра" як платника податків;
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо невизнання поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року та декларацій з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року, три квартали 2010 року, а також невідображення даних, викладених у податковій звітності, в облікових картках Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерра" як платника податків;
стягнути з Державного бюджету України через Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 6936100 грн., в тому числі: у сумі 5642154 грн. згідно з податковою декларацією за квітень 2010 року та в сумі 1293946 грн. згідно з податковою декларацією за травень 2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2011 у справі № 2а-19026/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо невизнання поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготерра" податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2010 року, декларацій з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року та 3 квартали 2010 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2014 за результатами касаційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2011 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 в частині задоволених позовних вимог такі рішення залишені без змін (К/9991/86502/11).
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що позивачем 15.06.2010 подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 1293946 грн.
Перевірка задекларованих позивачем показників щодо бюджетного відшкодування податковим органом не проводилася, що, за висновками судів, позбавляє платника податку права на реалізацію отримання такого бюджетного відшкодування.
У справі №2а-1659/12/2670, що розглядається, судами встановлено, що 22.04.2011 позивачем повторно подано Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій визначено бюджетне відшкодування в сумі 1293946 грн. До вказаної податкової декларації було долучено відповідні додатки: Д3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування", Д5 "Розшифровки податкових зобовʼязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", Д2 "Довідка про залишок суми відʼємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", Д4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування".
24.06.2011 (вх. 9004397517) позивачем подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобовʼязань з податку на додану вартість у звʼязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року, в якому визначено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1293946 грн.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерра" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 1293946 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 11.08.2011 №139/07-214/34820176.
Згідно з актом перевірки предметом дослідження вказаного контрольного заходу був уточнюючий розрахунок податкових зобовʼязань з податку на додану вартість за травень 2010 року, поданий позивачем 24.06.2011 (вх. 9004397517).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 200.4, 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 № 41, що призвело до завищення заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 1293946 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган вказував на неможливість встановлення суми фактичного сплаченого залишку відʼємного значення, яке бере участь у бюджетному відшкодуванні за травень 2010 року, з огляду на недолучення позивачем до уточнюючого розрахунку податкових зобовʼязань з податку на додану вартість додатку 2 "Довідка про залишок суми відʼємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування", додатку 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування" та додатку 5 "Розшифровки податкових зобовʼязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 01.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000524225 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1293946 грн.
За результатами адміністративного оскарження прийнятий податковим органом акт індивідуальної дії залишено без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реальність господарських операцій, за якими позивачем сформовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, не ставилася податковим органом під сумнів під час проведення перевірки; визначена позивачем до бюджетного відшкодування в уточненому розрахунку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2010 року сума (1293946грн.) була тотожною показнику у поданій 22.04.2011 податковій декларації за травень 2010 року, утім перевірка достовірності суми нарахування бюджетного відшкодування здійснена податковим органом лише щодо уточнюючого розрахунку податкової звітності.
Статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На підставі пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Пунктом 13 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 197/18935 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок), передбачено, що у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.
Пунктом 14 розділу III Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додатками до декларації є, зокрема: Довідка щодо залишку суми відʼємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2); Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) ( za197-11 ) (додаток 3); Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) ( za197-11 ) (додаток 4);