ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 квітня 2019 року
справа №804/26/17
адміністративне провадження №К/9901/31397/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (судді - Юрко І.В., Гімон М.М., Чумак С.Ю.)
у справі №804/26/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"
до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2017 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скаржник у справі) до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому Товариство просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00002250000 від 23 грудня 2016 року, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 367983,57 гривень за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних.
02 лютого 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 23 грудня 2016 року № 00002250000.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив із того, що під час камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки дата реєстрації акцизних накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру акцизних накладних, то питання своєчасності такої реєстрації можуть бути предметом камеральної перевірки. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що 30-денний термін проведення камеральної перевірки передбачений для перевірки даних податкової декларації, а не своєчасності реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі, що не є податковою звітністю, у звʼязку з чим для такої камеральної перевірки необхідно застосовувати загальні строки давності, передбачені статтею 102 Податкового кодексу України, тобто 1095 днів.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариством подана касаційна скарга, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 00002250000.
Касаційна скарга мотивована тим, що предметом камеральної перевірки могла бути лише податкова звітність, при цьому своєчасність реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема виписаних у грудні 2016 року, не було предметом камеральної перевірки. Відповідно недотримання умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача у справі не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом 09 грудня 2016 року проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації Товариством акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за результатами якої складено акт №793/28-01-50/30536344.
За висновками вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 днів на загальну суму акцизного податку 18399178,56 гривень.
На підставі акта перевірки контролюючим органом 23 грудня 2016 року прийняте податкове повідомлення рішення №0000225000, яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 367983,57 гривень.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
В межах спірних правовідносин позивачем не заперечується факт порушення строків, встановлених для реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних. Таких доводів не містить і касаційна скарга позивача. Спірним питанням є наявність у податкового органу права на перевірку своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних в рамках камеральної перевірки до 01 січня 2017 року.