ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа №813/6409/13-а
адміністративне провадження №К/9901/5988/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (колегія у складі суддів Шавель Р.М., Улицький В.З., Довга О.І.)
у справі №813/6409/13-а
за позовом в.о. прокурора Залізничного району м. Львова (правонаступник - Львівська місцева прокуратура №2) в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Західному регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго"
про стягнення штрафу.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.08.2013 до Львівського окружного адміністративного суду звернувся в.о. прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Західному регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовом до ПАТ "Львівобленерго" про стягнення до державного бюджету України штрафу 17000 грн.
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 позов задоволено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 та адміністративний позов прокурора залишено без розгляду.
4. 04.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Львівської області. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, про розгляд справи повідомити прокуратуру області, Генеральну прокуратуру України, учасників справи.
5. Ухвалою від 06.03.2019 відкрито касаційне провадження.
6. Інші учасники справи були належно повідомлені про відкриття касаційного провадження, однак правом на відзив не скористалися.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. За результатами перевірки ПАТ "Львівобленерго" (акт №03/23-40-44 від 05.04.2013) Державною інспекцією з енергетичного нагляду у Львівській області видано припис №03/23-20-44 від 08.04.2013. У звʼязку із ухиленням від виконання вимог припису винесено постанову № 34 від 14.05.2013, якою на ПAT "Львівобленерго" накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
8. ПAT "Львівобленерго" оскаржило у судовому порядку припис №03/23-20-44 від 08.04.2013 та постанову №34 від 14.05.2013.
9. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 (справа №813/4657/13-а), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суд від 17.12.2013, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Львівобленерго".
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2015 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Прокурор стверджував, що штраф відповідачем у встановлені законом строки добровільно не сплачено. Це стало підставою для звернення до суду з позовом. Ненадходження коштів від сплати штрафних санкцій до бюджету зачіпає інтереси держави, оскільки відбувається недофінансування бюджетних установ, організацій, що тягне за собою загрозу стабільності соціальної політики держави.
12. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що припис та постанову про накладення штрафу він оскаржив в судовому порядку. Хоч в задоволенні позову йому було відмовлено, проте станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, остаточне судове рішення Вищим адміністративним судом України ще прийнято.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафних санкцій є правомірними, оскільки у іншій справі №813/4657/13-а, де ПАТ "Львівобленерго" оскаржувало припис №03/23-20-44 від 08.04.2013 та постанову №34 від 14.05.2013, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для їх скасування.
14. Оцінюючи підстави та повноваження прокурора на звернення до суду з даним позовом в інтересах Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", суд першої інстанції дійшов переконання, що ненадходження коштів до Державного бюджету України спричиняє матеріальну шкоду інтересам держави. Енергетика є провідною, стратегічно важливою галуззю народного господарства країни, від сталого функціонування якої залежить національна безпека України, і правопорушення в електроенергетиці є порушенням загальнодержавних інтересів, тому що створює загрозу життю населення, обслуговуючого персоналу та навколишньому середовищу.
15. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. Цей суд виходив з того, що у прокурор, діючи в інтересах держави в особі відповідного державного органу, і звертаючись до суду позов щодо стягнення заборгованості, фактично підмінює функції органів державного контролю субʼєктів владних повноважень, у яких функціонують юридичні служби. При цьому, прокурором не доведено, що захист інтересів у сфері державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субʼєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
16. На думку суду апеляційної інстанції, прокурор не має повноважень на ведення справи у суді в інтересах Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Західному регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", оскільки останні мають можливість самостійно представляти свої інтереси в суді.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. В обґрунтування касаційної скарги прокурор наводить такі доводи:
А) суд апеляційної інстанції не врахував, що прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Норми ст. 131-1 Конституції України та Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" не підлягають застосуванню, оскільки не були чинними на час звернення прокурора до суду;
Б) відповідач протягом тривалого часу ухиляється від сплати до бюджету накладених на нього штрафних санкцій, а Державна інспекція енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергій у Львівській області Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Західному регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" самостійно не вживає жодних заходів для стягнення з відповідача штрафу;
В) суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, оскільки через ненадходження коштів до бюджету інтереси держави залишаються не захищеними.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, оцінив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
19. Предметом спору є стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000 грн., а його підставами - застосування штрафних санкцій за невиконання вимог припису.
20. Ключовим правовим питанням у справі є підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. З цього питання суди першої та апеляційної інстанції дійшли протилежних висновків.
21. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
22. В. о. прокурора Залізничного району м. Львова звернувся до суду з позовом у серпні 2013 року. Звернення до суду обґрунтовував тим, що ненадходження коштів від сплати штрафних санкцій до бюджету зачіпає інтереси держави, оскільки відбувається недофінансування бюджетних установ, організацій, що тягне за собою загрозу стабільності соціальної політики держави.
23. Частиною 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) передбачено, що субʼєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
24. На час звернення до суду в 2013 році правовий статус прокурора було визначено статтями 121-123 Конституції України та Законом України № 1789-XII від 05.11.1991 "Про прокуратуру".
25. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 121 Конституції України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.