ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
Київ
справа №826/5238/17
адміністративне провадження №К/9901/68154/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гімона М.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобовʼязання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Ганечко О.М., Федотова І.В. від 27 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка А.В. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Фортуна Банк", відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 17 червня 2014 року № F/01/3mH/1720;
- зобовʼязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 17 червня 2014 року № F/01/3mH/1720.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем застосовано норму пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, яка набула чинності після укладання позивачем договору банківського вкладу. На думку позивача, таке застосування приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є неправомірним, оскільки в даному випадку необхідно керуватись редакцією статті 26, яка діяла на момент укладання договору з банком. Так, за редакцією вказаного Закону станом на 17 червня 2014 року (дата укладання договору банківського вкладу) позивач не відносився до переліку повʼязаних з банком осіб та, відповідно, має право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року позов задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" оформлену листом від 21 березня 2017 року № 345/14 включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Фортуна-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до бази даних про вкладників Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" на паперових та електронних носіях разом із відповідним супровідним листом щодо ОСОБА_2, як вкладника публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 17 червня 2014 року № F/01/3mH/1720.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції від 16 липня 2015 року поширюються на осіб, які уклали договори з банком з дня набрання чинності вказаною редакцією Закону, а саме з 12 серпня 2015 року. Оскільки договір банківського вкладу між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" укладений 17 червня 2014 року, згадувані норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції від 16 липня 2015 року на позивача не поширюються. Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відмова Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформлена листом від 21 березня 2017 року № 345/14, включити ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Фортуна-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не відповідає нормам законодавства.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича задоволено, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач є повʼязаною з банком особою, а отже, не набув право на відшкодування гарантованої суми вкладу за рахунок коштів Фонду, а може бути визнаний кредитором банку відповідної черги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 17 грудня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гімона М.М., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобовʼязання вчинити дії, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" було укладено договір банківського вкладу від 17 червня 2014 року № F/01/3mH/1720, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику рахунок № НОМЕР_1/F/01/3mH/1720 у ПАТ "Фортуна-Банк". Вкладник не пізніше 17 червня 2014 року надає банку, а банк зараховує на депозитний рахунок грошові кошти (вклад) у сумі не менше 1000 грн.
Відповідно до пункту 1.3 договору банківського вкладу строк розміщення вкладу складає 3 місяці, тобто з 17 червня 2014 року по 17 вересня 2014 року. Пунктом 2.6 договору № F/01/3mH/1720 передбачено, що у разі, якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу зі спливом строку розміщення вкладу, встановленого договором, договір вважається продовженим на умовах відповідного вкладу на вимогу та не потребує укладення сторонами окремого документу.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору банківського вкладу від 17 червня 2014 року № F/01/3mH/1720 сторони домовились, що сума вкладу на депозитному рахунку № НОМЕР_1/F/01/3mH/1720 з 27 червня 2014 року складає 200000 грн.
Відповідно до квитанцій № 27 від 17 червня 2014 року на вказаний депозитний рахунок внесено кошти у сумі 88000 грн; від 18 червня 2014 року - у сумі 106000 грн та № 24 від 27 червня 2014 року - у сумі 6000 грн.
11 січня 2017 року між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору банківського вкладу від 17 червня 2014 року № F/01/3mH/1720, відповідно до пункту 1 якої встановлено, що строк розміщення вкладу продовжено з 12 січня 2017 року по 11 квітня 2017 року.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 26 січня 2017 року № 55-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27 січня 2017 року № 320 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 27 січня 2017 року до 26 лютого 2017 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Федорченку Андрію Володимировичу на один місяць з 27 січня 2017 року до 26 лютого 2017 року включно.
У подальшому, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 21 лютого 2017 року № 89-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 лютого 2017 року № 665 "Про початок процедури ліквідації АТ "Фортуна-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" з 22 лютого 2017 року до 21 лютого 2019 включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі з підписання всіх договорів, повʼязаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень у частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Федорченку Андрію Володимировичу строком на два роки з 2 лютого 2017 року до 21 лютого 2019 включно.
Листом від 21 березня 2017 року № 345/14 ОСОБА_2 повідомлено про відсутність правових підстав для включення її до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позивач є повʼязаною з Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" особою, як асоційована особа члена правління банку.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивач є асоційованою з повʼязаною особою банку, оскільки суд повинен був застосовувати Закон, який діяв на момент укладання договору банківського вкладу, а саме статтю 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка діяла у редакції, що не передбачала поширення на асоційовану особу члена правління банку обмежень, встановлених цією статтею.
Скаржник зазначає, що не є особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік.
ОСОБА_2 зазначає, що з 2013 року її чоловік ОСОБА_7 став членом правління банку за посадою. Чоловіка позивача не було звільнено з банку у строк до 1 року до прийняття рішення НБУ про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних. Тому позивача включено до повʼязаних з банком осіб і на підставі нової редакції статті 26 даного Закону не включено до переліку вкладників для виплати коштів Фондом, неправомірно.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субʼєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предʼявника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курʼєр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.