ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 363/4821/16-а
провадження № К/9901/44295/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 363/4821/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про перерахунок пенсії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Оксененка О. М., Губської Л. В., Федотова І. В.) від 19 квітня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю;
- зобовʼязати відповідача поновити та провести нарахування і виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії з моменту припинення її виплати, тобто з 01 березня 2016 року.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області протиправно одночасно з призначенням позивачеві підвищення до пенсії, як інваліду війни ІІ групи, припинило виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
3. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 04 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 30 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення Вишгородського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому останнє просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус інваліда війни ІІ групи і має право на пільги, що передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ). Також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС першої категорії, інвалідом ІІ групи, у звʼязку з чим користується пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 28 лютого 1991 року
№ 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ).
13. 24 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з заявою, в якій просив відновити йому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, що була припинена одночасно з встановленням підвищення до пенсії як інваліду війни.
14. Листом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області від 28 жовтня 2016 року № 174/Т-01 посилаючись на положення п. 15-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210), відмовило позивачу у відновленні виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю з тих підстав, що йому за його вибором встановлено підвищення особі, прирівняної до інвалідів війни ІІ групи.
15. Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що з огляду на засади верховенства права, пріоритету законів над нормативно-правовими документам, а також враховуючи, що згідно Конституції України (норми якої, є нормами прямої дії) дія п. 15-1 Порядку № 1210, в частині обмеження встановлення підвищення лише з однієї з підстав, не може розповсюджуватися на правовідносини, що виникли до набрання нею чинності і не може звужувати зміст існуючих і законно набутих прав особи.
17. У звʼязку з зазначеним, суд першої інстанції зазначав, що оскільки позивач з 2008 року отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоровʼю, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, він має і не втратив право на отримання цієї додаткової пенсії разом із законно набутим правом на пільги і підвищення, як інвалід війни 2 групи згідно Закону № 3551-ХІІ.
18. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що припиняючи виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, відповідач діяв правомірно, оскільки позивачем, у розумінні п. 15-1 Порядку 1210, було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено ч. 4 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ.
19. В обґрунтування такого висновку апеляційний суд зазначив, що якщо особа має право на отримання одночасно кількох видів додаткових пенсійних виплат, виплачуватися їй може лише один вид за її вибором.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що при вирішенні питання щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, апеляційний суд повинен був взяти до уваги норму прямої дії - ч. 1 ст. 58 Конституції України, оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровʼю йому була призначена до внесення змін до Порядку № 1210, а тому її виплата не може бути припинена при встановленні підвищення як інваліду війни.
21. Скаржник зазначає, що після прийняття змін до Порядку № 1210 він не звертався до Пенсійного фонду з вимогами щодо встановлення йому одночасно підвищення пенсії з декількох підстав (надбавок, додаткових пенсій чи державної соціальної допомоги).
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
23. Згідно із ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
24. Відповідно до ст. 50 Закону №796-ХІІ, в редакції чинній з 1 січня 2015 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровʼю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
25. Статтею 63 наведеного Закону встановлено, що фінансування витрат, повʼязаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
26. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.
27. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобовʼязання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.