ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
Київ
справа №750/4604/17
адміністративне провадження №К/9901/30568/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Анцупової Т.О., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 5 вересня 2017 року (головуючий суддя Логвіна Т.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Лічевецький І.О., Твердохліб В.А.) у справі №750/4604/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобовʼязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ), в якому просив зобовʼязати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28 березня 2017 року, виходячи з 71% грошового забезпечення з якого сплачені єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку від 29 березня 2016 року № 96.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу вищенаведених додаткових видів грошового забезпечення, хоча він отримував їх перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 5 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобовʼязання Головного УПФ врахувати суми щомісячної додаткової грошової винагороди під час розрахунку розміру його пенсії, згідно довідки Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку від 29.03.2016р. № 96 та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 призначена пенсія, відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) з 1 листопада 2013 року у розмірі 71% грошового забезпечення.
28 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до Головного УПФ заяву про перерахунок його пенсії, до якої додав довідку військової частини А2093 від 29 березня 2016 року № 96 про розмір грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Однак, Головним УПФ 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його заяви з посиланням на те, що перерахунок пенсії проводиться лише із зміною розмірів видів грошового забезпечення, чи введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а при обчисленні пенсії не повинна враховуватись матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та щомісячна додаткова грошова винагорода, оскільки вона не є складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав про помилковість задоволення позову в частині перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки з даного питання вже є рішення суду, яке набрало законної сили. Залишаючи в іншій частині судове рішення без змін, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають враховуватися при обчисленні пенсії.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на доводи касаційної скарги, яка не містить заперечень щодо судового рішення в частині відмовлених позовних вимог та враховуючи, що позивачем судове рішення не оскаржене, підстави для перегляду постанови апеляційного суду в частині відмовлених позовних вимог відсутні.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог про зобовʼязання Головне УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28 березня 2017 року, виходячи з 71% грошового забезпечення з якого сплачені єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку від 29 березня 2016 року № 96, колегія суддів касаційного суду виходить з наступного.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.