ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 квітня 2019 року
справа №804/14381/15
адміністративне провадження №К/9901/28456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у складі суддів Ясенової Т.І., Суховарова А.В., Головко О.В.
у справі № 804/14381/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд"
до Нікопольської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец Торг", Приватне акціонерне товариство "АВТ Баварія-Дніпропетровськ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Інсайт"
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року №0001582202 про визначення грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у сумі 803 321,48 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 401 660,74 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
10 грудня 2015 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою відмовив у задоволенні позовних вимог, з мотивів доведеності податковим органом податкових правопорушень, покладених в основу збільшення податкового зобовʼязання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
19 травня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою скасував постанову суду першої інстанції, позов Товариства задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0001582202 від 08 вересня 2015 року в частині збільшення суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на загальну суму 1198195,05 грн, з яких 798796,70 грн за основним платежем, 399398,35 грн за штрафними санкціями. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення на суму 1198195,05 грн, оскільки встановив правомірність формування позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення господарських операцій позивача з Товариствами з обмеженою відповідальністю „Спецторг", та „Буд-Інсайт" на підставі податкових накладних та відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції визнав недоведеним факт відношення ремонту автомобіля BMW 750i, держ.№АЕ0007АТ на загальну суму 27 148,70 грн. (в т.ч. ПДВ 4 524,78 грн.), здійсненого Приватним акціонерним товариством „АВТ Баварія - Дніпропетровськ", до господарської діяльності позивача, оскільки зазначений автомобіль не перебуває на балансі підприємства.
У липні 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в сили постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга відтворює акт перевірки податкового органу з викладенням його досліджень та цитуванням або посиланням на норми покладені в основу проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення.
19 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа №804/14381/15 витребувана з суду першої інстанції.
04 серпня 2016 року справа №804/14381/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
23 лютого 2018 року справа №804/14381/15 разом з матеріалами касаційної скарги № К/9901/28456/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство зареєстроване як юридична особа 03 квітня 2006 року Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області та перебуває на обліку відповідача.
У липні 2015 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецторг", Приватним акціонерним товариством „АВТ Баварія-Дніпропетровськ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буд-Інсайт" за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2015 року, за результатами якої складено акт №706/22-03/34124403 від 28 липня 2015 року (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством статті 185, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено податок на додану вартість за перевіряємий період по операціям, які не повʼязані з веденням господарських операцій на суму податку на додану вартість 4524,78 грн та не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецторг" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буд-Інсайт", їх вид, обсяг, якість та розрахунки за травень 2015 року та встановлено порушення статті 185, статті 188, статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) в результаті чого Товариством занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 798 796,70 грн.
08 вересня 2015 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення №0001582202, яким Товариству збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на загальну суму 1204982,22 грн, з яких 803321,48 грн за основним платежем, 401660,74 грн за штрафними санкціями.
Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції, аналізуючи положення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, здійснив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Господарські операції, за результатом здійснення яких Товариством сформований податковий кредит з метою визначення обʼєкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Судом апеляційної інстанції з метою підтвердження або спростування податкових правопорушень, покладених в основу збільшення грошового зобовʼязання, встановив обставини щодо господарських операцій Товариства з трьома контрагентами.
Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец Торг"
Між Товариством та цим контрагентом укладені договори:
- договір поставки №55/02/15 від 08 травня 2015 року на суму 2675000,00 грн (скреббер-бутара);
- договір оренди техніки №58/06/15 від 08 травня 2015 року (каток дорожний самоходний гладкий, масса 5 тн, каток дорожний самоходний гладковальцевий НАММ HD 110, масса 10,6 тн);
- договір про надання послуг №59/04/15 від 08 травня 2015 року (виготовлення металоконструкцій під технологічне обладнання);
- договір поставки №60/02/15 від 20 травня 2015 року на суму 667884,00 грн;
- договір поставки №61/02/15 від 20 травня 2015 року на суму 264483,38 грн (асфальтобетон дрібнозернистий, бітум дорожний);
- договір підряду №11/05/15 від 26 січня 2015 року.
В підтвердження здійснення господарських операцій за умовами вищезазначених договорів Товариством надані рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення.