ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 квітня 2019 року
справа №815/6625/14
адміністративне провадження №К/9901/36423/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у складі судді Глуханчука О.В.,
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у складі суддів Федусика А.Г., Шевчук О.А., Зуєвої Л.Є.,
у справі № 815/6625/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги, скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
21 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Одеського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, яке є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дії щодо визначення Товариству податкового боргу в розмірі 4195098,37 грн за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств, скасування податкової вимоги податкового органу № 56-25 від 31 жовтня 2014 року про сплату податкового боргу в сумі 4162358,08 грн та пені у сумі 32740 грн, а разом про сплату 4195098,37 грн, зобовʼязання відповідача зменшити Товариству авансові внески з податку на прибуток у 2014-2015 роках в сумі 25169796 грн на суму фактично сплачених авансових платежів з податку на прибуток у 2014 році, та суму переплати цих авансових платежів за 2013 рік у розмірі 19 515 864 грн, скасування рішення податкового органу № 5379/25-033/13 від 31 жовтня 2014 року про опис майна Товариства у податкову заставу, зобовʼязання податкового органу здійснити коригування даних у картці особового рахунку Товариства шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4162358,08 грн та пені у сумі 32740 грн, а разом на сплату 4195098,37 грн, зобовʼязання податкового органу звернутися до реєстратора Одеської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України із заявою про припинення публічного обтяження податкової застави рухомого майна Товариства, зареєстрованої за № 14647996 21 листопада 2014 року, з мотивів порушення прав позивача, як платника податків та необхідності їх відновлення у заявлений позивачем спосіб.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду постановлені у процесі нового розгляду здійсненого на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2015 року, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство просить суд визнати протиправними дії податкового органу щодо визначення йому податкового боргу у розмірі 4 195 098,37 грн за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств, скасувати податкову вимогу № 56-25 від 31 жовтня 2014 року про сплату податкового боргу в сумі 4 162 358, 08 грн та пені у сумі 32740, 00 грн, а разом про сплату 4 195 098, 37 грн, скасувати рішення № 5379/25-033/13 від 31 жовтня 2014 року про опис майна Товариства у податкову заставу.
26 жовтня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, частково задоволений позов Товариства, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу податкового органу № 56-25 від 31 жовтня 2014 року, визнано протиправним та скасоване рішення № 5379/25-033/13 від 31 жовтня 2014 року про опис майна Товариства у податкову заставу. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо визначення Товариству податкового боргу в розмірі 4 195 098, 37 грн за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств, в іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.
25 травня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
27 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалах цього суду від 29 травня 2017 року, 03 липня 2017 року, справа з суду першої інстанції витребувана не була.
Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
12 березня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/36423/18 передані до Верховного Суду.
14 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/36423/18 прийняті до свого провадження та справа №815/6625/14 витребувана з Одеського окружного адміністративного суду.
27 березня 2018 року справа №815/6625/14 надійшла до Верховного Суду.
26 жовтня 2018 року Одеське управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби звернулося до Верховного Суду із клопотанням здійснити процесуальне правонаступництво відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Одеське управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, з посиланням на положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України та постанову Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року №247 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" та наказ ДФС України від 09 червня 2016 року №504, як підстав такого правонаступництва.
Суд визнає наявними підстави для задоволення клопотання та допускає процесуальне правонаступництво відповідача у справі, а саме Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Одеське управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 31 жовтня 2014 року податковим органом винесено податкову вимогу №56-25, якою Товариству визначено суму податкового зобовʼязання за узгодженими податковими зобовʼязаннями з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств станом на 30 жовтня 2014 року у сумі 4 195 098,37 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 4162358,08 грн та пені у сумі 32740,29 грн, з одночасним попередженням позивача про те, що, починаючи з 31 жовтня 2014 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу, у зв`язку з чим від позивача вимагається терміново сплатити суму податкового боргу та застерігається про можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
31 жовтня 2014 року керівником податкового органу прийнято рішення №5379/25-033/13 про опис майна у податкову заставу, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків, а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, також того майна, права власності на яке підприємство набуде у майбутньому.