ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15456/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця", про визнання недійсними пунктів договору,
за участю представників:
позивача - Поліщук Ю.В. (адвокат);
відповідача - Проценко О.М. (адвокат), Гриб Ю.М. (адвокат);
третьої особи - Алексенко В.Ю. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне територіально-галузеве обʼєднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.12.2017, просило визнати недійсними пункт 2.2 та абзац 2 пункту 3.8 кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 № 20-3759/2-1 (далі - договір № 20-3759/2-1), укладеного між ПАТ "Промінвестбанк" і ДТГО "Південно-Західна залізниця".
1.2. В обґрунтування своїх вимог ПАТ "Українська залізниця" зазначало, що під час укладення договору № 20-3759/2-1 не було враховано обовʼязкові умови, наведені у листах Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) від 29.12.2011 №31-12110-103-10/33215 та Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) від 27.12.2011 № 11494/11/10-11, щодо строку користування кредитом - 3 (три) роки та відсутності комісійних платежів, що є порушенням вимог статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобовʼязаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 809 (далі - Порядок).
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. На виконання вимог статті 67 ГК України та Порядку Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" (далі - ДАЗТУ "Укрзалізниця") було направлено до Мінфіну та Мінінфраструктури листи від 12.12.2011 № ЦЗЕ-11/2365 та від 12.12.2011 № ЦЗЕ-11/2362 щодо отримання погодження здійснення довгострокових внутрішніх запозичень ДТГО "Південно-Західна залізниця".
2.2. Мінфін у листі від 29.12.2011 № 31-12110-103-10/33215, розглянувши лист ДАЗТУ "Укрзалізниця" від 12.12.2011 № ЦЗЕ-11/2365 щодо погодження здійснення довгострокових внутрішніх запозичень ДТГО "Південно-Західна залізниця", повідомило, що відповідно до документів, поданих на розгляд Мінфіну, запозичення планується здійснити шляхом укладення кредитних договорів, зокрема, з ПАТ "Промінвестбанк": сума кредитів - 91,25 млн дол. США; строк користування кредитними коштами - 3 роки; відсоткова ставка - 11 % річних; комісійні платежі -відсутні; забезпечення - застава майнових прав у співвідношенні 1:3,34; мета запозичення - виконання програми капітальних інвестицій та перекредитування діючих запозичень. Зведений фінансовий план залізниць України на 2011 рік затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 № 983-р, в якому передбачається залучення ДТГО "Південно-Західна залізниця" довгострокових кредитів на суму 973,5 млн грн. Враховуючи викладене, Мінфін погодив здійснення зазначеного запозичення ДТГО "Південно-Західна залізниця" за умови, якщо не будуть перевищені відповідні показники фінансового плану підприємства на 2011 рік.
2.3. Мінінфраструктури у листі від 27.12.2011 № 11494/11/10-11 повідомило, що відповідно до поданих на розгляд Міністерства документів залучення планується здійснити шляхом укладення кредитних договорів, зокрема з ПАТ "Промінвестбанк" на загальну суму кредитів - 91,25 млн дол. США на наступних умовах: термін користування кредитом - 3 роки; відсоткова ставка - 11 % річних; комісійні платежі - відсутні; забезпечення виконання ДТГО "Південно-Західна залізниця" умов кредитного договору - майнові права у співвідношенні 1:3,34; цільове призначення кредиту - виконання програми капітальних інвестицій. Відповідно до Порядку, у т.ч. господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобовʼязаннями, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 15.06.2011 № 809, Міністерство погодило ДТГО "Південно-Західна залізниця" залучення довгострокового кредиту за умови отримання від Мінекономрозвитку інформації про відповідність державній політиці у сфері управління державним сектором економіки залучення підприємством кредитів. Одночасно з метою захисту інтересів державного підприємства, рекомендовано при укладенні кредитного договору з ПАТ "Промінвестбанк" пункт 3.9 виключити, а у пункті 5.5. зменшити розмір штрафу.
2.4. 29.12.2011 між ПАТ "Промінвестбанк" (банк) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (позичальник) було укладено договір № 20-3759/2-1, за умовами якого банк зобовʼязався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 12 500 000 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобовʼязався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
2.5. Згідно із пунктом 2.2 договору № 20-3759/2-1 дата остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту - 22.12.2014.
2.6. Відповідно до абзацу 2 пункту 3.8 договору № 20-3759/2-1 позичальник доручає банку за здійснення операції з купівлі, обміну та продажу валюти списати кошти в еквіваленті суми комісійної винагороди банку за здійснення відповідної операції з поточного рахунку в національній валюті позичальника № 2600830118655/980 або будь-яких поточних рахунків у національній валюті, які відкрито позичальником у банку, код банку 300012, або з будь-яких поточних рахунків у національній валюті, які відкрито позичальником у ПАТ "Промінвестбанк". У разі відсутності коштів для оплати комісійної винагороди на зазначених рахунках позичальник доручає банку здійснити списання коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих у банку, код банку 300012, або відкритих у ПАТ "Промінвестбанк" в еквіваленті суми комісійної винагороди банку за курсом банку на день списання та здійснити продаж/обмін іноземної валюти за курсом банку на день здійснення операції.
2.7. Згідно з умовами пункту 6.1 договору № 20-3759/2-1 він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, отримання погодження Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України, скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовʼязань за цим договором.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 (суддя Гумега О.В.) позов задоволено. Визнано недійсними пункт 2.2 та абзац 2 пункту 3.8 договору від 29.12.2011 № 20-3759/2-1.
Рішення мотивовано тим, що зазначені пункти договору суперечать умовам, наведеним у листах Мінфіну від 29.12.2011 № 31-12110-103-10/33215 та Мінінфраструктури від 27.12.2011 № 11494/11/10-11 щодо укладення кредитного договору з відповідачем на умовах трирічного строку користування кредитними коштами та без комісійних платежів, що є порушенням вимог статті 67 ГК України, частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Порядку і згідно з положеннями статей 203, 215, 217 ЦК України є підставою для визнання наведених пунктів кредитного договору недійсними.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про сплив позовної давності щодо заявлених позивачем вимог. Водночас суд визнав причини пропуску позовної давності поважними, а порушене право позивача - таким, що підлягає захисту.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 (колегія суддів: Коротун О.М., Чорногуз М.Г., Сулім В.В.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.
Постанову обґрунтовано спливом трирічного строку позовної давності для звернення з даним позовом.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 256, 257, 261, 267 ЦК України та статей 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін з підстав її законності та обґрунтованості.
14.03.2019 у судовому засіданні Верховного Суду оголошено перерву до 17:00 04.04.2019.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які зʼявилися у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
6.3. Відповідно до частини 4 статті 67 ГК України державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобовʼязаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобовʼязаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
6.4. Згідно з пунктом 2 Порядку залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобовʼязанням погоджується Мінфіном - щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик).
6.5. За змістом пункту 3 Порядку для погодження залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантії або поруки за таким зобовʼязанням підприємство подає Мінфіну або уповноваженому органу заяву, до якої додаються, у разі погодження залучення кредиту (позики), зокрема, проект кредитного договору (договору позики, проспекту емісії або рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій підприємства, а в разі надання повноважень щодо залучення кредиту (позики) - також проект відповідного договору), який зокрема: повинен передбачати напрями використання залучених коштів, що відповідають визначеній установчими документами меті діяльності підприємства, плату за користування кредитом (позикою), яка відповідає тій, що склалася на ринку фінансових послуг на момент подання заяви, а також право підприємства на дострокове виконання зобовʼязань за кредитом (позикою); не може передбачати дострокове виконання зобовʼязань за кредитом (позикою) з ініціативи кредитора із необґрунтованими фінансовими втратами (за винятком здійснення запозичення у формі випуску облігацій підприємства), неконкурентний спосіб переходу права власності на майно підприємства, а також не повинен містити положень щодо обовʼязкового дострокового виконання зобовʼязань на вимогу кредитора (інвестора) у разі зниження кредитного рейтингу України та/або підприємства.
6.6. Мінфін або уповноважений орган протягом 30 робочих днів після надходження заяви приймає рішення щодо погодження залучення кредиту (позики), забезпечення підприємством виконання зобовʼязань за кредитом (позикою) порукою або гарантією чи відмови у погодженні, про що письмово повідомляє підприємству (пункт 4 Порядку).
6.7. Господарськими судами попередніх інстанцій зʼясовано, що зміст листів Мінфіну від 29.12.2011 № 31-12110-103-10/33215 та Мінінфраструктури від 27.12.2011 № 11494/11/10-11 свідчить про те, що відповідними центральними органами виконавчої влади було надано погодження Укрзалізниці та ДГТО "Південно-західна залізниця" на укладення кредитного договору на умовах трирічного строку користування кредитом та без комісійних платежів.