ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Овчарик В. М.,
за участю представників:
позивача - Сівакова Л. М. (адвокат), Ландишевої С. М. (адвокат),
відповідача - Михайлюка А. З. (за довіреністю від 06.03.2019 №811/0/4-19),
третьої особи - Харабари Т. І. (за довіреністю від 01.02.2018 №2432-03/121),
розглянув касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 (суддя Пукшин Л. Г.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 (головуючий - Дикунська С. Я., судді: Жук Г. А., Мальченко А. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна"
до Державного агентства резерву України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про стягнення 11372488,47 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (далі - ТОВ "ТД "Сокар Україна", Товариство, Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України (далі - Держрезерв, Замовник), третя особа - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономіки України), про стягнення 11372488,47 грн., з яких: 7213285,49 грн. пені, 3300068,57 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 859134,41 грн., нарахованих за період з 10.04.2017 по 17.08.2017, з посиланням на статті 526, 530, 549, 611, 625, 655, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та статтю 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням Замовником своїх зобовʼязань щодо своєчасної оплати продукції, поставленої Товариством за договором про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву №Юр-2/42п-2014 від 31.01.2017 (далі - договір про закупівлю).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з Держрезерву на користь ТОВ "ТД "Сокар Україна" 7213285,49 грн. пені, 3293588,48 грн. інфляційних втрат і 3% річних в сумі 851145,26 грн. В іншій частині позову відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 526, 530, 549, 610, 611, 612, 617, 625, 629, 655, 692, 693, 712 ЦК України, статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пунктів 14, 16 статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статей 73, 74, 75, 76, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що згідно з пунктом 3.5 договору про закупівлю обовʼязок відповідача оплатити відвантажені Постачальником обсяги продукції (3191,6506 тон дизельного пального вартістю 81387090 грн.) настав 10.04.2017, проте розрахунки за неї були здійснені Замовником повністю лише 18.08.2017 за платіжними дорученнями від 15.08.2017 №2693 та від 18.08.2017 №2694, тобто з простроченням виконання грошових зобовʼязань, що є підставою для правомірного нарахування Товариством пені, інфляційних втрат і 3% річних за період з 10.04.2017 по 17.08.2017. При цьому апеляційним судом зазначено як про недоведеність Держрезервом обумовленості затримки розрахунків саме відсутністю виділених з державного бюджету коштів, так і про те, що відповідач не звільняється від обовʼязку оплати вартості поставленого пального, незважаючи на відсутність виділення та надходження відповідних коштів з бюджету, оскільки у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 вказано, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобовʼязання.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Мінекономіки України звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції третя особа посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 258, 549, 610-612 ЦК України, статей 193, 216, 218, 219 ГК України, статей 14, 15 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статей 73, 74, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) судами не взято до уваги і не надано оцінки листу Мінекономіки України від 17.03.2017 №2715-06/266-03дск, яким повідомлено відповідача про триваючу роботу щодо опрацювання пропозицій стосовно відкриття асигнувань для здійснення оплати дизельного пального за договором про закупівлю та надіслання до Служби безпеки України матеріалів щодо можливих порушень при укладенні додаткових угод до цього договору, тобто цим листом, на думку скаржника, документально підтверджується відсутність виділення бюджетних коштів та відсутність вини Замовника у невчасному проведенні розрахунків за поставлену продукцію, в звʼязку з чим Держрезерв, будучи розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, не мав можливості виконати свої грошові зобовʼязання за договором про закупівлю до прийняття третьою особою рішення щодо відкриття асигнувань спеціального фонду державного бюджету; 2) за результатами вивчення висновків Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба) Держрезерв до прийняття Господарським судом м. Києва рішення від 10.08.2017 у справі №910/10671/17 не мав правових підстав для здійснення оплати за закуплене у Товариства дизельне пальне; 3) ТОВ "ТД "Сокар Україна" допущено порушення зобовʼязань, визначених пунктом 3.2 договору про закупівлю, зокрема, Товариство письмово не звернулось до Держрезерву з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції, що в свою чергу зумовило виникнення прострочення виконання Держрезервом грошових зобовʼязань; 4) судами залишено поза увагою пункт 8.2 договору про закупівлю, згідно з яким сторони домовилися про звільнення Замовника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовʼязань, якщо це зумовлено, зокрема, недостатністю фінансування видатків Держрезерву з державного бюджету; 5) позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині; 6) застосування до Держрезерву (Замовника) штрафних санкцій, передбачених пунктом 14 статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", є неможливим з тих підстав, що виходячи зі змісту статті 15 цього Закону відповідні санкції можуть бути застосовані лише до субʼєктів господарювання - одержувачів (зберігачів) продукції державного резерву, тоді як договором про закупівлю одержувачем визначено Державну організацію "Комбінат "Рекорд".
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. Крім того, 02.04.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "ТД "Сокар Україна" про відкладення розгляду справи з причин необхідності Товариству певного часу для ознайомлення з касаційною скаргою Держрезерву та надання відзиву на неї, яке (клопотання) колегією суддів залишено без задоволення з огляду на те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019, винесеною на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Держрезерву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі №910/2587/18 та матеріали цієї касаційної скарги повернуто скаржнику.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. 09.11.2016 відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" Держрезервом на ресурсі www.dzo.com.ua розміщено оголошення про проведення аукціону із закупівлі товарів за державні кошти №UА-2016-11-09-000858-b за трьома лотами.
9. Маючи намір прийняти у ньому участь, ТОВ "ТД "Сокар Україна" у визначеному тендерною документацією відповідача порядку та строки сформовано і подано тендерну пропозицію за лотом №3. За результатами кваліфікації учасників закупівлі Товариство було визнано переможцем за лотом №3, з яким має укладатись договір.
10. 31.01.2017 між ТОВ "ТД "Сокар Україна" (Постачальник) та Держрезервом (Замовник) укладено договір №Юр-2/42п-2017 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Постачальник зобовʼязався поставити в 2017 року замовнику для закладання до державного резерву паливо дизельне марки ДП-Арк-Євро5 В0 згідно ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро" в кількості 3500 (три тисячі пʼятсот) тон загальною вартістю 74907000 грн., Замовник зобовʼязався прийняти та оплатити продукцію.
11. Згідно з пунктами 3.1, 3.4, 3.5, 5.2 договору про закупівлю Держрезерв проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок постачальника після проведення перевірки якісних показників продукції на державних організаціях, що належать до сфери управління Держрезерву та отримання приймального акту форми №Р-13, рахунку-фактури та акту виконання Договору про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного реєстру. Після оплати продукції постачальник надає Держрезерву податкову накладну. Постачальник не пізніше наступного робочого дня після оформлення приймального акта надсилає його до Держрезерву разом із супровідним листом, рахунком-фактурою та актом виконання договору. Строк оплати - протягом 30 робочих днів з моменту отримання Держрезервом документів за Договором. Постачальник поставляє та закладає до державного резерву паливо дизельне ДП-Арк-Євро5 В0 згідно ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро. Технічні умови" в термін до 31.03.2017.
12. У пунктах 8.1, 8.2 договору про закупівлю сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобовʼязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України, зокрема, згідно з Законом України "Про державний матеріальний резерв" та іншими спеціальними нормативними актами. Замовник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовʼязань, якщо це зумовлено: недостатністю фінансування видатків Замовника з державного бюджету; поставка здійснювалася в обсягах та умовах, які не відповідають договору.
13. У лютому 2017 року між сторонами укладено додаткові угоди №№1, 2, 3 до договору про закупівлю, якими вносилися зміни щодо кількості та ціни дизельного палива, його загальної вартості та суми договору.
14. На виконання умов договору про закупівлю позивач здійснив поставку та закладення до Державної організації "Комбінат "Рекорд" (далі - ДО "Комбінат "Рекорд") продукції в кількості 3191,6506 тон на загальну суму 81387090 грн. (в тому числі ПДВ), що підтверджується приймальним актом від 24.02.2017 за формою Р-13, оформленим ДО "Комбінат "Рекорд", актом №1 виконання договору, підписаним Замовником, та рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі №910/10671/17, яким відмовлено Держрезерву в задоволенні позову до ТОВ "ТД "Сокар Україна" про розірвання додаткової угоди №1 від 01.02.2017 до договору про закупівлю.
15. З довідки AT "Ощадбанк" від 29.01.2018 №16/2-05/358 вбачається, що оплата поставленого позивачем товару здійснена відповідачем 15.08.2017 платіжним дорученням №2693 на суму 74907000 грн. та 18.08.2017 платіжним дорученням №2694 на суму 680090 грн.
16. З метою досудового врегулювання спору Постачальник звертався до Держрезерву з вимогою №616 від 14.12.2017, у якій просив сплатити нараховані за період з 10.04.2017 по 17.08.2017 інфляційні втрати, 3% річних, пеню та штраф.
17. У відповідь на зазначену вимогу Замовник надіслав листа №4411/0/4-17 від 29.12.2017, у якому повідомив про неодноразові звернення до Мінекономіки України з питання необхідності відкриття асигнувань спеціального фонду, щодо яких тривалий час отримував відмову третьої особи в звʼязку з можливим порушенням законодавства під час укладання додаткових угод до договору про закупівлю, відтак затримка з оплати поставленої продукції не залежала від Держрезерву.
Позиція Верховного Суду
18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
19. Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України "Про державні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до вимог Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Господарським кодексом України.
20. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовʼязується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не повʼязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовʼязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
21. Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовʼязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
22. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовʼязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
23. Згідно з імперативними вимогами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
24. Преюдиціальні факти є обовʼязковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акту, який набрав законної сили.
25. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.
26. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі №910/10671/17 (між тими ж сторонами) встановлено факт виконання Товариством належним чином своїх зобовʼязань за договором про закупівлю, передавши позивачу предмет закупівлі в повному обсязі, про що свідчить підписаний сторонами акт №1 виконання цього договору, і цей факт не підлягає повторному доказуванню при розгляді цієї справи.