ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2272/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
за участю представників:
представник відповідача (ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот") - Охрименко М.І. (ордер ДП №937/018);
скаржник (представник Дніпровської міської ради) - Пастернак В.В. (дов. №7/10-3718 від 21.12.2018)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018
(суддя - Ліпинський О.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019
(колегія суддів у складі: Пархоменко Н.В. (головуючий), Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
у справі за позовом Дніпровської міської ради,
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради,
про визнання договору укладеним, -
ВСТАНОВИВ:
1. Дніпровська міська рада (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (далі - Відповідач) про визнання укладеним між сторонами договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпро.
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", як замовник обʼєкта: "Будівництво Адміністративно-побутовий корпус з майстернею, прибудова до будівлі контори приймоздатчиків за адресою: вул. Набережна Заводська, 64", згідно зареєстрованої декларації про готовність обʼєкта до експлуатації № ДП 14211100743 від 13.12.2011, в порушення вимог чинного законодавства, не забезпечив пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладання відповідного договору та не підписав надісланий Позивачем примірник вказаного договору.
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 відмовлено в задоволенні позову.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:
4.1. Суд першої інстанції за результатом дослідження доказів у справі дійшов до висновку, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що обʼєкт - "Будівництво. Адміністративно-побутовий корпус з майстернею, прибудова до будівлі контори приймоздатчиків за адресою: вул. Набережна Заводська, 64" за призначенням віднесено до обʼєктів інженерної, транспортної інфраструктури, Відповідач суду не подав.
4.2. В рішенні суду першої інстанції встановлено, що Відповідач просить суд застосувати позовну давність, оскільки вважає, що Позивач звернувся з даною позовною заявою після спливу трирічного строку позовної давності, з моменту коли йому стало відомо про факт введення в експлуатацію обʼєкта: "Будівництво. Адміністративно-побутовий корпус з майстернею, прибудова до будівлі контори приймоздатчиків за адресою: вул. Набережна Заводська, 64".
4.3. В матеріалах справи, як встановлено судом першої інстанції, наявна, надана сторонами копія декларацій про готовність обʼєкта до експлуатації, з якої вбачається, що зазначена декларація зареєстрована в Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у Дніпропетровській області від 13.12.2011 та отримана Центром дозвільних процедур „Єдине вікно" Дніпропетровської міської ради 13.12.11 вхідним № 2171 ДАБК.
4.4. Враховуючи те, що про введення обʼєкту будівництва в експлуатацію на підставі декларації про готовність обʼєкта від 13.12.11 № ДП 14211100743 Позивач в особі його органу (Центру дозвільних процедур „Єдине вікно" Дніпропетровської міської ради) був обізнаний з 13.12.2011 року, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Дніпровська міська рада мала довідатись про порушення права на укладення договору пайової участі та про особу порушника ще 13.12.2011 року. В той же час, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про укладення спірного договору лише 29.05.2018, тобто, поза межами загального строку позовної давності про застосування якої заявлено Відповідачем у справі та не довів існування обставин, які можуть свідчити про зупинення перебігу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 у справі №904/2272/18 змінено, виклавши мотивувальну частину в редакції зазначеної постанови; в іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 у справі №904/2272/18 залишено без змін.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
6.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що листом від 26.03.2018 № 15/108 Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" повідомило Департамент, що не погоджується з умовами запропонованого проекту договору та направив протокол розбіжностей, договір не підписав. Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" зазначило, що побудований обʼєкт відноситься до таких, що звільнені від сплати внесків, оскільки відноситься до обʼєктів виробничого призначення та побудовані у межах землекористування, у додатку №1 до Порядку №5/14 визначено розмір пайової участі для одиниці потужності для обʼєктів промислового транспорту за ставкою "0,0" (а.с. 60, 66-67, том 1).
6.2. 11.10.2018 Дочірнім підприємством "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву, в якій повідомило, що 19.09.2018 отримало запитувані документи від Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", після чого звернулось до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса із заявою про проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо функціонального призначення спірного обʼєкту (а.с. 251-253, том 1).
6.3. У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" посилається на висновок будівельно-технічної експертизи №22271 від 17.10.2018, відповідно до якого функціональне призначення обʼєкту "Будівництво. Адміністративно-побутовий корпус з майстернею, прибудова до будівлі контори приймоздатчиків за адресою: вул. Набережна Заводська, 64" за усіма характеристиками відповідає спорудам транспортної інфраструктури відповідного напрямку.
6.4. Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" зазначає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції у нього був відсутній вказаний висновок, однак про звернення до експертної установи та про неможливість звернутись раніше відповідач повідомляв місцевий господарський суд шляхом подання 11.10.2018 відповідної заяви.
6.5. Суд апеляційної інстанції враховуючи вищенаведене, визнав, що Позивачем доведено належним чином неможливість подання до суду першої інстанції додаткових доказів з причин, що обʼєктивно не залежали від нього, а тому вважає за необхідне прийняти висновок будівельно-технічної експертизи №22271 від 17.10.2018 в якості доказів.
6.6. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що обʼєкт "Будівництво. Адміністративно-побутовий корпус з майстернею, прибудова до будівлі контори приймоздатчиків" є обʼєктом транспортної інфраструктури Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", а тому Відповідач не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до пункту 9 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розрахунок Позивача, який викладений в Додатку 1 до договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра суперечить нормам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимогам Порядку №5/14.
6.7. Вказане, на переконання суду апеляційної інстанції, спростовує висновок господарського суду першої інстанції про те, що обʼєкт "Будівництво. Адміністративно-побутовий корпус з майстернею, прибудова до будівлі контори приймоздатчиків" за адресою: вул. Набережна Заводська, 64, замовником якого є Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", не підпадає під дію частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
6.8. За наведених обставин, як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, в задоволенні позову слід відмовити.
6.9. Оскільки апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, позовна давність у постанові суду апеляційної інстанції не застосовувалася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. До Верховного Суду від Дніпровської міської ради надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дніпровської міської ради задовольнити в повному обсязі.
8. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Позивач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
8.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 104 ГПК України та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
8.2. Суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. До Верховного Суду від Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №904/2272/18 за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у вказаній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Дніпровської міської ради на 27 березня 2019 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
11. Заслухавши 27.03.2019 у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені в підпунктах 8.1., 8.2. пункту 8 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
15. Відповідно до положень ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (редакція, яка була чинна станом на 13.12.2011), до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1) обʼєктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
5) обʼєктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;