ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1472/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2019р.
у складі колегії суддів: С. В. Барбашова - головуючий, О. Є. Медуниця, В. І. Пушай
та на рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2018р.
у складі колегії суддів: О. М. Сковородіна - головуючий, І. К. Чорненька, Н. В. Величко
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед"
до приватного акціонерного товариства "Макіївкокс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"
про стягнення 2 021 392,19 грн.
за участю представників:
від позивача: С.В. Гулько, С.М. Купянський,
від відповідача: не зʼявилися,
від третьої особи: не зʼявилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Хімекс Лімітед" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Макіївкокс" про стягнення 2 021 392,19 грн., з яких 1 956 930,06 грн. основного боргу зі сплати орендної плати за договором оренди від 28.01.2016р. №28-01-16М/29; 4 756 943 грн. пені, 5 486, 66 грн. 3% річних, 11 406,04 грн. інфляційних втрат.
Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №28-01-16М/29 від 28.01.2016р. несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує орендні платежі, у звʼязку з чим виникла заборгованість за користування 16-ма цистернами, яка має бути сплачена в подвійному розмірі згідно з п. 5.3 договору.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2018р. у справі №905/1472/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2019р., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 801 747,64 грн. основного боргу, 4 504,42 грн. 3% річних, 7 723,87 грн. інфляційних та 12 209,64 грн. витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги господарські суди виходили з того, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за користування 12-ма цистернами у період з 01.03.2017р. по 23.06.2017р. включно за договором №28-01-16М/29 від 28.01.2016р. Проте посилаючись на норми ст. 785 ЦК України та п.п. 5.2, 5.3 договору оренди, суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення орендної плати у подвійному розмірі.
Посилаючись на положення ч. 6 ст. 762 ЦК України господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача орендної плати за період з березня по червень 2017 року за користування 4-ма цистернами №50700202, №50700269, №50700285, №50700301, оскільки орендоване майно не могло бути використане орендарем за цільовим призначенням.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення пені суди виходили із того, що умови договору оренди №28-01-16М/29 від 28.01.2016р. не містять погодження сторін щодо застосування штрафних санкцій у вигляді сплати пені (з встановленням її розміру) за прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобовʼязання зі сплати орендних платежів, внаслідок чого вимога про стягнення пені в сумі 47569,43 грн. не ґрунтується на нормах діючого законодавства та положеннях договору.
Здійснивши перевірку нарахування 3% річних за зобовʼязаннями березня - червня 2017 року за несвоєчасне внесення орендних платежів за користування 12-ма цистернами за договором №28-01-16М/29 від 28.01.2016р., суди дійшли висновку, що сума процентів річних (в межах визначених позивачем періодів) становить 4504,42 грн.
Здійснивши перевірку розрахунку позивача інфляційних втрат, суди дійшли висновку, що його здійснено невірно, тому здійснивши власний розрахунок стягнули з відповідача на користь позивача інфляційні збитки у розмірі 7 723,87 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ "Хімекс Лімітед", не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позовних вимог, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 76-79, ч. 6 ст. 91, ст. 86 ГПК України, ч. 6 ст. 762, ч. 1 ст. 627, ст. 625 ЦК України, просить судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 1 155 182,42 грн. основного боргу, 47 569,43 грн. пені, 982,24 грн. 3 % річних та 3 682,17 грн. інфляційних втрат і прийняти нове рішення про повне задоволення позову.
За твердженням скаржника суди не врахували, що для застосування пункту 5.3. договору щодо нарахування подвійної орендної плати достатньою підставою є факт отримання вимоги від відповідача про повернення цистерн та порушення строку їх повернення.
Скаржник стверджує, що судами належним чином не здійснена оцінка доказів, зокрема актів прийому-передачі наданих послуг за березень-червень 2017р., та актів звіряння станом на 19.05.2017р. та на 29.06.2017р.
На думку скаржника, наданий відповідачем сертифікат ТПП не може бути належним доказом у даній справі, оскільки містить недоліки та виданий з порушенням чинного законодавства.
Скаржник стверджує, що суди помилково застосували ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, оскільки на думку скаржника, факт заповнення 4 цистерн вантажем свідчить про їх використання відповідачем.
Також скаржник посилається на порушення судами порядку визначення інфляційних втрат, та помилкового не врахування у розрахунок місяців, в яких виникла заборгованість.
4. Позиції інших учасників справи
Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору оренди №28-01-16М/29 від 28.01.2016р. позивач як орендодавець за актами приймання-передачі залізничних цистерн передав відповідачу як орендарю 16 цистерн, а саме: №50089986, №50700277, №50089846, №58300880, №50700285, №50700301, №50700236; №50700269, №50700251, №50700244, №50700210, №50700202, №50700228; №57303349; №57355638; №57355844. Передача всіх цистерн відбулась на станції Ясинувата Донецької залізниці.
У пунктах 3.1, 3.2, 3.5 договору оренди сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцю оренду плату за користування цистернами у національній валюті України - гривні, у розмірі еквівалентному 21,50 доларів США за 1 цистерну за добу по курсу Національного банку України на дату виставлення рахунка орендодавцем, в тому числі ПДВ 20%. Орендна плата за користування цистернами, сплачується орендатором на підставі виставленого орендодавцем рахунка у вигляді передплати, не пізніше 10 числа розрахункового місяця, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок орендодавця, вказаний у реквізитах договору. У кінці кожного звітного періоду - (місяця) сторони підписують акт надання послуг оренди у поточному місяці. Акт складається у двох автентичних екземплярах із розрахунку орендної плати за користування цистернами у національній валюті України - гривні, у розмірі еквівалентному 21,50 доларів США за 1 цистерну за добу по курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку орендодавцем, в тому числі ПДВ - 20%, підписується орендатором на направляється орендодавцю не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг оренди. Орендодавець протягом 3 календарних днів, з дати його отримання, або підписує його, або направляє вмотивовану відмову від його підписання.
За змістом п. п. 5.2, 5.3 договору оренди за порушення строків внесення орендної плати, встановлених цим договором, орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, а також зупинити цистерни із збереженням нарахування орендної плати. У випадку несвоєчасного повернення цистерн з оренди орендар сплачує орендну плату за весь період користування цистернами з моменту закінчення строку оренди до моменту фактичної передачі цистерн орендодавцю у подвійному розмірі.
За п. 7.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками підприємств та діє до 31.12.2017р.
Протягом дії договору оренди позивач направляв відповідачу рахунки-фактури для проведення орендних платежів.
У звʼязку з отриманням від відповідача листа про блокування вантажного сполучення з непідконтрольними територіями, та про те, що внаслідок цього у відповідача відсутня можливість користуватись орендованими цистернами та отримувати прибуток, позивач просив повернути цистерни та сплатити орендні платежі за період з березня по травень 2017 року.
Судами встановлено, що позивачу повернуто 12 шт. цистерн (№50700236, №50089846, №58300880, №50700251, №50700244, №50700210, №50700228, №57303349, №57355638, №57355844, №50700277, №50089986) за актами приймання-передачі з оренди залізничних цистерн №6 від 23.06.2017р. та №7 від 18.07.2017р.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення орендної плати за користування 16-ма цистернами, та пені, 3% річних і інфляційних втрат, розрахованих на відповідний борг. Позивач, посилаючись на приписи п. п. 5.2, 5.3 договору оренди, розрахував орендну плату у подвійному розмірі.
Щодо задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати за користування 12-ма цистернами, 3% річних та інфляційних втрат, розрахованих на відповідний борг Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Господарські суди попередніх інстанцій, враховуючи умови договору оренди, положення ст. 762 ЦК України, встановивши наявність заборгованості у відповідача за користування 12-ма цистернами №50700236, №50089846, №58300880, №50700251, №50700244, №50700210, №50700228, №57303349, №57355638, №57355844, №50700277, №50089986 у період з 01.03.2017р. по 22.06.2017р. включно, дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення даного боргу на користь позивача.
Крім того судами враховано, що умови п. п. 5.2, 5.3 договору оренди передбачають право вимагати внесення орендної плати у подвійному розмірі за весь період користування цистернами з моменту закінчення строку оренди до моменту фактичної передачі цистерн орендодавцю у разі несвоєчасного повернення майна.
Встановивши, що договір оренди не був розірваний сторонами, а строк оренди не закінчився, суди дійшли правильного висновку про стягнення заборгованості виходячи з встановленого в договорі розміру орендної плати, а не з подвійного, як безпідставно нараховує позивач.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовʼязання, на вимогу кредитора зобовʼязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановивши прострочення виконання умов договору оренди щодо сплати орендних платежів суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат.
Проте здійснюючи розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, суди допустились помилки при визначенні періодів, за які враховується індекс інфляції.