Постанова
Іменем України
4 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 753/4272/18
провадження № 51-5750км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Маринича В.К., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Вергізової Л.А.,
заявника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
13 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обгрунтовуючи скаргу послалась на те, що 26 лютого 2018 року подала до Дарницького УП НП у м. Києві заяву, в якій повідомляла про факти зловживання службовим становищем, одержання неправомірної вигоди, незаконного збагачення директором КНП "ЦПМСД № 3 Дарницького району
м. Києва".
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року на тій підставі, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 17 квітня 2018 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, порушив загальні засади кримінального провадження, визначені статтями 7, 9, 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Зазначає, що оскільки слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом, суд апеляційної інстанції був не вправі відмовити у перевірці його законності, посилаючись
на ч. 4 ст. 399 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Вергізова Л.А. вважала касаційну скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заявник ОСОБА_1 підтримала свою касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому
ч. 3 ст. 309 КПК України прямо передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.