ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2019 року
справа № 369/9623/16-к
провадження № 51-6419км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Марчук Н.О.,Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Ткачук Г.В.,
захисника МишкаЮ.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200002660, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_1 не судимого в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 115 КК,
за касаційними скаргами захисника Мишка Ю.М. та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Київської області від 27 лютого 2018 року щодо ОСОБА_2
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2017 року дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 115КК на ст. 124КК і засуджено за цим законом до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Апеляційний суд Київської області 27 лютого 2018 року вирок суду першої інстанції скасував та постановив вирок, яким перекваліфікував дії ОСОБА_2 зі ст. 124КК на ч. 1 ст. 121КК та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 17 липня 2016 року близько 22:40, перебуваючи на кухні у квартирі ОСОБА_3 у м. Вишневому, куди його запросив останній для зʼясування обставин конфлікту, який виник раніше між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_4, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і, хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, вдарив ОСОБА_4 кухонним ножем у грудну клітку зліва та в ліву і праву сідниці, спричинивши потерпілому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з лівобічним гемопневмотораксом та підшкірною емфіземою, яке належить до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, та колото-різані рани сідниць, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровʼя.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у звʼязку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Обґрунтовує свої доводи тим, що:
- органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, і його винуватість у цьому злочині повністю доведена сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні;
- суд першої інстанції незаконно перекваліфікував дії ОСОБА_2 на ст. 124 КК, оскільки не зазначив, у чому виражалися погрози, від яких захищався обвинувачений, до того ж потерпілий удари не завдавав, будь-які предмети або зброя не були застосовані;
- суди не дали оцінки показанням потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 за декілька годин до події завдав потерпілому удар табуреткою по голові, що свідчить про наявність конфлікту між ними;
- суд апеляційної інстанції будь-якої оцінки вказаним обставинам не надав та не зазначив у вироку мотивів визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
У касаційній скарзі захисник Мишко Ю.М. в інтересах ОСОБА_2, не заперечуючи доведеності винуватості засудженого та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням. Обґрунтовуючи свої доводи, зазначає, що:
- суд не врахував конкретних обставин провадження, а саме чисельної переваги потерпілого і його друзів, які на відміну від ОСОБА_2 перебували у стані алкогольного спʼяніння, були ініціаторами зʼясування стосунків; потерпілий погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою і тримав у руках акрилову палицю вагою 2 кг; ОСОБА_2 сприймав дії ОСОБА_4 як реальну загрозу своєму життю;
- суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 в суді визнав свою вину та щиро розкаявся, критично ставився до вчиненого;
- ОСОБА_2 має постійне місце проживання і на його утриманні перебуває бабуся ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання негативних характеристик не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, у цей час страждає на хронічні захворювання та потребує лікування;
- потерпілий ОСОБА_4 будь-яких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не мав та просив суд не позбавляти останнього волі.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні:
- прокурор частково підтримала вимоги касаційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, касаційну скаргу захисника просила залишити без задоволення;
- захисник підтримав свою касаційну скаргу та заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора.