Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 334/5464/14-ц
провадження № 61-3481 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д.Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4;
представник позивача - ОСОБА_5;
відповідач - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9;
третя особа - відділ громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського району у м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Мусієнко Н. М. від 03 лютого 2015 року та постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар М. С., Крилової О. В., Кухаря С. В., від 16 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - відділ громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського району у м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні майном, позбавлення права користування житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Позовна заява мотивована тим, що за результатами проведених прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна 15 травня 2014 року він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1. Відповідачі, які були колишніми власниками цієї квартири, зареєстровані та проживають у ній, проте звільнити її у добровільному порядку не бажають. У звʼязку з цим він позбавлений можливості реалізувати у повній мірі своє право власності.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив суд: визнати ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1; усунути йому перешкоди у користуванні зазначеної квартири шляхом виселення відповідачів із неї та зняття їх з реєстраційного обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1. Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з цієї квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку у Ленінському районному відділі у м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із преюдиційності обставин, встановлених рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року, про правомірність набуття позивачем права власності на спірну квартиру на прилюдних торгах та небажанні колишніх власників цієї квартири, якими є відповідачі, звільнити квартиру у добровільному порядку. А тому порушене право власності позивача підлягає захисту шляхом вселення відповідачів зі спірної квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - відділ громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського району у м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні майном, позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У жовтні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд вищевказаного рішення Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати зазначене рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року - без змін.
Заява про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у цивільній справі № 334/8968/14-ц, провадження № 61-6299св18, касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до приватного підприємства "Нива-В. Ш.", ОСОБА_4 про визнання прилюдних торгів нерухомого майна недійсними, визнання протоколу проведення прилюдних торгів недійсним, визнання акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсним, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна недійсним відмовлено. Саме вищезазначене скасоване рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2016 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року, у справі № 334/8968/14-ц, було підставою для ухвалення судового рішення апеляційного суду у цій справі, що переглядається.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року - без змін.
Задовольняючи заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 -про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами та скасовуючи це рішення, апеляційний суд виходив із положень пункту 3 частину другої статті 423 ЦПК України, якими передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Встановивши, що судові рішення, які були підставою для ухвалення рішення Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року, постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року скасовані, а строк, передбачений пунктом 2 частиною другою статті 423 ЦПК України, станом на час розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не сплив, апеляційний суд скасував рішення Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року.
Залишаючи рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року без змін, апеляційний суд виходив із того, що порушене право позивача як нового власника спірної квартири підлягає захисту, оскільки відповідачі, яких право власності на квартиру припинено у звʼязку із зверненням стягнення на іпотечне майно за зобовʼязанням власників шляхом продажу на прилюдних торгах, продовжують проживати у квартирі та у добровільному порядку її не звільняють, чим здійснюють перешкоди новому власнику реалізовувати своє право власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду від 16 січня 2019 року було ухвалене неправомочним складом суду, оскільки було порушено положення статті 37 ЦПК України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.