ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №802/819/17-а
адміністративне провадження №К/9901/42543/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 802/819/17-а
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (у складі судді Крапівницької Н.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (у складі колегії суддів: Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
22 травня 2017 року позивач, державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 14 березня 2017 року;
- стягнути з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 1600 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на виробничі підрозділи, які зазначені в приписі № 510136600-180, № 520681403-3, № 520280105-1, № 521484803-2, № 520682803-24 дозвільним органом не анульовано, а тому наявні підстави для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 09 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 802/819/17-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У звʼязку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 07 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 802/819/17-а та призначив її до розгляду ухвалою від 08 квітня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 09 квітня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що в період з 28 лютого 2017 року по 14 березня 2017 року на підставі наказу від 30 січня 2017 року № 2-П та направлення на перевірку від 27 лютого 2017 року № 040 старшими державними інспекторами Державної екологічної інспекції України у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства структурних та відокремлених підрозділів ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" на території Вінницької області.
В ході перевірки встановлено, що підприємство, зокрема, в порушення вимог статті 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в ході виробничої діяльності здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на виробничих ділянках відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго": Вінницька ремонтно-виробнича база, ПС 750 кВ "Вінницька", ПС 330 кВ "Бар", ПС 330 кВ "Козятин", ПС 330 кВ "Вінницька".
За результатами проведеної перевірки представниками Державної екологічної інспекції у Вінницькій області було складено акт № 70/ВН перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
14 березня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області видано припис, зокрема, пунктом 2 якого позивача зобовʼязано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на виробничих підрозділах відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго": Вінницька ремонтно-виробнича база, ПС 750 кВ "Вінницька", ПС 330 кВ "Бар", ПС 330 кВ "Козятин", ПС 330 кВ "Вінницька".
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області 07 вересня 2012 року видано необхідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на виробничі підрозділи, які зазначені в приписі, а саме:
- Вінницька ремонтно-виробнича база: дозвіл №510136600-180 (а. с. 35-39);
- підстанція 750 кВ "Вінницька": дозвіл № 520681403-3 (а. с. 40-45);
- підстанція 330 кВ "Бар": дозвіл №520280105-1 (а. с. 46-50);
- підстанція 330 кВ "Козятин": дозвіл № 521484803-2 (а. с. 51-55);
- підстанція 330 кВ "Вінницька": дозвіл №520682803-24 (а. с. 56-60).
Термін дії вказаних дозволів становить 5 років з 07 вересня 2012 року по 07 вересня 2017 року.
Позивач, не погоджуючись з вказаним приписом в частині пункту 2 звернувся з адміністративним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позов. Зокрема, зазначає, що відповідно до пункту 7 статті 4.1 Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" (в редакції, яка діяла на час прийняття вказаного наказу від 22 липня 2016 року № 258 "Про оптимізацію роботи відокремлених підрозділів") дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом. Відтак, на думку відповідача, позивач мав би переоформити дозволи на викиди забруднюючий речовин в атмосферне повітря. Також відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки письмовому зверненню Держекоінспекції за № 2209/02 від 09 червня 2017 року.
25 лютого 2019 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення № 454/2011).
Згідно з пунктами 4, 6 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про поводження з відходами, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, тощо.
Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і обʼєктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком субʼєктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 року № 136 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 1 Положення Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Держекоінспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та обʼєктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція).
Відповідно до пункту 4.2. Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субʼєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, повʼязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною шостою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, імʼя та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, імʼя та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пʼяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.