У Х В А Л А
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 800/617/16 (П/9901/201/18)
Провадження № 11-419заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі за їх позовом до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Генеральний прокурор, про визнання протиправними дій та нечинною постанови,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому з урахуванням доповнень до позову просили:
- визнати протиправними дії Верховної Ради України про включення до порядку денного 37-38 пленарних засідань четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України та розгляд проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань", а також про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_6 на посаду Генерального прокурора України;
- визнати нечинною постанову Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1357-VIII "Про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_6 на посаду Генерального прокурора України".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2016 року відкрито провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ураховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року закрито провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати незаконну, на їх думку, ухвалу суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2018 року суддею-доповідачем у цій справі (провадження № 11-419заі18) визначено Саприкіну І. В.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 05 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Генеральний прокурор, про визнання протиправними дій та нечинною постанови, а ухвалою від 14 червня 2018 року призначено до розгляду в судовому засіданні на 09 жовтня 2018 року.
У звʼязку з відсутністю кворуму розгляд зазначеної справи 09 жовтня 2018 року не відбувся, учасників справи повідомлено про перенесення судового розгляду на 13 листопада 2018 року.
13 листопада 2018 року в судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_4 оголошено перерву та перенесено судовий розгляд справи на 05 березня 2019 року, однак у звʼязку з відсутністю в цей день кворуму розгляд справи перенесено на 19 березня 2019 року.
19 березня 2019 року в судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_4 оголошено перерву та перенесено судовий розгляд справи на 27 березня 2019 року.
27 березня 2019 року на початку судового засідання ОСОБА_4 заявив відвід судді Великої Палати Верховного Суду Князєву В. С. з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме: наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та обʼєктивності зазначеного судді, як головуючого, зокрема щодо його дій з організації судового процесу.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала зазначену заяву.
Представники Верховної Ради України та Генерального прокурора заперечили проти задоволення заяви про відвід, оскільки наведені в ній доводи є безпідставними.
При цьому 27 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду не мала процесуальної можливості розглянути заявлений відвід, оскільки склад суду Великої Плати Верховного Суду становив 14 суддів включно з тим суддею, якому був заявлений відвід, у звʼязку з чим Велика Палата Верховного Суду вказала на відсутність кворуму для розгляду заявленого відводу і оголосила перерву.
Крім того, 27 березня 2019 року через канцелярію суду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була подана письмова заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С. з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України та ч. 2 ст. 36 КАС України.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу, позивачі вказують на порушення суддею Князєвим В. C. п. 7 ст. 40 КАС України щодо прямої заборони судді брати участь у розгляді заявлених йому 13 листопада 2018 року та 19 березня 2019 року відводів.
Також у заяві про відвід від 27 березня 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначають, що через порушення суддею Князєвим В. C., як головуючим у цій справі, норм процесуального права вони звернулися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на його дії, і це також викликає у них побоювання щодо особистої неупередженості цього судді.
Розглянувши заяви позивачів про відвід судді Князєву В. С., Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстави для їх задоволення відсутні з огляду на таке.
За змістом ч. 11 ст. 45 Закону № 1402-VIII засідання Великої Палати Верховного Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу, визначеного згідно з частиною першою цієї статті. Тобто, для того, щоб засідання Великої Палати Верховного Суду було повноважним, необхідна присутність не менше 14 суддів.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 КАС України питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду вказаний припис не розрахований на випадки, коли відвід заявлено всьому складу (кожному з суддів одночасно) Великої Палати Верховного Суду чи такій його кількості, за відсутності якої засідання Великої Палати Верховного Суду не буде повноважним.
Якщо відвід заявлено всьому складу (кожному з суддів) Великої Палати Верховного Суду чи такій його кількості, за відсутності якої засідання Великої Палати Верховного Суду не буде повноважним, процесуальний закон не передбачає можливість розгляду відповідних заяв про відвід іншим судом, ніж Велика Палата Верховного Суду у складі, необхідному для того, щоб її засідання було повноважним (наявність кворуму).
13 листопада 2018 року позивачі подали заяви про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С. в числі інших суддів Великої Палати Верховного Суду, а саме: Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Уркевича В. Ю. та Яновської О. Г.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13 листопада 2018 року у розгляді справи № 800/617/16 брали участь 14 суддів Великої Палати Верховного Суду, а саме: Бакуліна С. В., Британчук В. В., Гудима Д. А., Золотніков О. С., Данішевська В. І., Кібенко О. Р., Князєв В. С., Лобойко Л. М., Лященко Н. П., Прокопенко О. Б., Рогач Л. І., Саприкіна І. В., Ситнік О. М., Уркевич В. Ю., тобто мінімально необхідна кількість суддів для повноважності засідання Великої Палати Верховного Суду.