П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 818/1421/18
Провадження № 11-1476апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Лебединського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області Цурікова Олега Миколайовича (далі - начальник Лебединського відділу поліції) про визнання дій неправомірними
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року (суддя Павлічек В. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (судді Старосуд М. І., Лях О. П., Яковенко М. М.),
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Лебединського відділу поліції, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо розгляду його заяви від 10 вересня 2017 року № 428 відповідно до положень Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР).
Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, відмовив у відкритті провадження, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спір у справі не належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а повʼязаний із оскарженням дій відповідача, вчинених у межах досудового розслідування у кримінальній справі. Його розгляд можливий лише у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), адже процесуальна діяльність посадових осіб правоохоронних органів має свої особливості та не віднесена до сфери управлінської діяльності.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення. В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить доводи про те, що спір у справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
24 липня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, а 14 листопада 2018 року постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень у звʼязку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 грудня 2018 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
У ході розгляду справи суди встановили такі обставини.
Колодяжний О. Б. звернувся до начальника Лебединського відділу поліції із заявою від 10 вересня 2017 року № 428 про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 356, 364 та 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Листом від 18 вересня 2017 року № 12965 начальник Лебединського відділу поліції повідомив ОСОБА_3, що факти, викладені у його заяві, були предметом перевірки. Також повідомлено, що відповідно до статті 8 Закону № 393/96-ВР не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення. З цих підстав подальший розгляд заяви припинено.
Як вказав позивач у позовній заяві, він у подальшому неодноразово звертався до Лебединського відділу поліції з аналогічними повідомленнями про злочини, зокрема із заявою від 28 грудня 2017 року № 729, але рішення про внесення відомостей до ЄРДР не було прийняте.
З цих підстав позивач звернувся до Лебединського районного суду Сумської області зі скаргою на бездіяльність начальника Лебединського відділу поліції щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року у справі № 580/2410/17 (провадження 1-кс/580/7/18) на підставі статей 303, 306, 307 КПК зобовʼязано начальника слідчого відділу Лебединського відділу поліції внести відомості до ЄРДР відповідно до заяви ОСОБА_3 від 28 грудня 2017 року № 729 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 КК.
Перевіряючи в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобовʼязує надавати такі послуги виключно субʼєкта владних повноважень, і спір виник у звʼязку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є субʼєктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у звʼязку із порушенням її прав у такому процесі з боку субʼєкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС)
Субʼєкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субʼєкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.