У Х В А Л А
29 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 815/378/16
Провадження № 11-256апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (далі - Уповноважена особа, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", Фонд відповідно) Чернявської Олени Степанівни на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд, про визнання протиправною бездіяльності та зобовʼязання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобовʼязати Уповноважену особу включити ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 29 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобовʼязав Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за рахунок Фонду згідно з картковими рахунками в межах встановленої гарантованої суми відшкодування; в задоволенні решти вимог відмовив.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою від 13 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав цю справу до Великої Палати Верховного Суду, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у звʼязку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.