П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 344/11630/17
Провадження № 11-1301апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ІФ" (далі - ТОВ "Буд-ІФ") на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року (судді Обрізко І. М., Сеник Р. П., Яворський І. О.) в справі № 344/11630/17 за позовом ТОВ "Буд-ІФ" до Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі - Сільрада) про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2017 року ТОВ "Буд-ІФ" звернулося до суду з позовом до Сільради, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Сільради від 11 липня 2017 року № 11-11/17 про відмову ТОВ "Буд-ІФ" у проханні затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з "ведення особистого селянського господарства" на "будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" площею 0,0939 га, що розташована в АДРЕСА_1;
- зобовʼязати відповідача прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.
На обґрунтування позову ТОВ "Буд-ІФ" зазначило, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Однак, на думку позивача, ним дотримано всі вимоги чинного законодавства.
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановою від 28 листопада 2017 року позов задовольнив: визнав незаконним та скасував пункт 3 рішення Сільради від 11 липня 2017 року № 11-11/17; зобовʼязав Сільраду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення ТОВ "БУД-ІФ" з "ведення особистого селянського господарства" на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1".
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу Сільради задовольнив частково: рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив, розʼяснивши право звернення з цим позовом у порядку господарського судочинства.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Буд-ІФ" у касаційній скарзі зазначило, що вказане рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, спірні правовідносини є публічно-правовими, оскільки виникли в результаті реалізації відповідачем владних управлінських функцій у сфері земельних правовідносин щодо затвердження проекту землеустрою, і справа не стосується оспорювання правомірності зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки зміна цільового призначення як така не відбулася. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 01 листопада 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у звʼязку з оскарженням учасником справи рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу Сільрада зазначила, що погоджується з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року і вважає, що спір, який виник між сторонами, стосується правомірності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, що перебуває у власності юридичної особи, тобто цивільного права, а тому має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що 28 жовтня 2016 року ТОВ "Буд-ІФ" придбало у власність земельну ділянку площею 0,0939 га, що знаходиться в селі Вовчинець Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області по АДРЕСА_1 яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна щодо обʼєкта нерухомого майна.
21 листопада 2016 року позивач замовив у ТОВ "Альянс-Консалтинг ІФ" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з "ведення особистого селянського господарства" на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1", що підтверджується договором про виконання робіт від 21 листопада 2016 року № 000440.
19 квітня 2017 року відбулася сесія Сільради, на якій проект землеустрою не був затверджений та було додатково витребувано візуалізацію майбутнього будівництва. ТОВ "Буд-ІФ" за пропозицією Сільради було підготовлено графічні матеріали.
Пунктом 3 рішення ХІ сесії Сільради від 11 липня 2017 року № 11-11/17 відмовлено ТОВ "Буд-ІФ" в проханні затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0939 га.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області виходив із того, що цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі, Львівський апеляційний адміністративний суд керувався тим, що спір стосується правомірності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, що перебуває у власності юридичної особи, тобто цивільного права, а тому справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.