Постанова
Іменем України
02 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 727/9507/17
провадження № 51-10221 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Деруна А. І.,
захисника КолесникаВ. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Колесника В. О., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040000820, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1), раніше судимоговироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02 липня 2018 року ОСОБА_2 засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 11 жовтня 2017 року, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла.
Вирішено цивільні позови, питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_2 засуджено за те, що він, 26 березня 2016 року, в період часу з 16.00 до 19.00 год., попередньо заволодівши ключами від квартири АДРЕСА_2, проникнув до неї та таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 20400 грн.
Крім того, 20 червня 2017 року, в період часу з 13.30 год. до 14.30 год., ОСОБА_2, через незачинене вікно, проник у приміщення квартири № АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_4, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 752 172, 93 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Колесник В. О. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказує на допущені, на його думку, судами обох інстанцій істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування судових рішень. Зазначає, що в порушення вимог ст. 91, 92, п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у вказаному провадженні не було призначено експертизу для визначення вартості викраденого майна, а висновки суду першої інстанції щодо розміру завданої шкоди є припущеннями, які ґрунтуються на недопустимих та неналежних доказах і з огляду на це, на думку захисника, дії ОСОБА_2 за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки шкода завдана у великому розмірі. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду захисник підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду не підтримав подану касаційну скаргу захисника та вважав, що підстави для її задоволення відсутні.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зіст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі захисника не оспорюються.
Зі змістуст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.