Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Лагнюк М.М.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Ткачук Г.В.,
потерпілий ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження апеляційним судом, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201410002011200, відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених статтями 186 ч. 2, ст. 187 ч. 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених статтями 186 ч. 2, ст. 187 ч. 2 КК України.
1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме перекваліфікації апеляційним судом дій засуджених осіб з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 186 КК України за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_2 Також зазначає про недотримання апеляційним судом вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
2. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року засуджено:
ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, за ст. 187 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього належного йому майна;
ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, за ст. 187 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього увʼязнення з розрахунку, що одному дню попереднього увʼязнення відповідає два дні позбавлення волі, за період з 12 грудня 2014 року до 21 червня 2017 року.
Також суд вирішив долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2018 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника Житнікової Ю.В. залишено без задоволення. Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задоволено частково, вирок Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено, перекваліфіковано їх дії з ст. 187 ч. 2 на ст. 186 ч. 2 КК України, та ухвалено рішення вважати їх засудженими за цим законом кожного до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12 грудня 2014 року, приблизно о 16 год. 50 хв., ОСОБА_4, ОСОБА_3 повторно, та невстановлена органом досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, реалізували свій спільний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 Так, ОСОБА_4 знаходився поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі появи сторонніх осіб чи іншої небезпеки бути виявленими, попередити ОСОБА_3 та невстановлену органом досудового розслідування особу, та висловлював словесні погрози на адресу потерпілого з метою подавлення волі останнього до опору. В цей час ОСОБА_3 та невстановлена органом досудового розслідування особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, наблизились впритул до потерпілого ОСОБА_6, та ОСОБА_3 із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровʼя останнього, наніс потерпілому удар кулаком в обличчя та праве вухо, а невстановлена органом досудового розслідування особа, діючи узгоджено та обопільно з ОСОБА_3, почав наносити потерпілому удари в область голови. Після чого відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 1 056,57 грн, з яким зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.
Дії за вказаним епізодом судом першої інстанції кваліфіковано за ст. 186 ч. 2 КК України.
12 грудня 2014 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_4, ОСОБА_3 та невстановлена органом досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, реалізуючи свій спільний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_2 Діючи узгоджено та обопільно, відповідно до розподілених ролей, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровʼя останнього, наблизились до потерпілого зі спини та несподівано для останнього невстановлена органом досудового розслідування особа нанесла удар ОСОБА_2 по голові, від чого він втратив свідомість і впав додолу. Пролежавши так деякий час, прийшовши до свідомості, потерпілий ОСОБА_2 почав намагатися піднятися, в цей час, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно з невстановленою органом досудового розслідування особою, почали наносити останньому удари ногами та кулаками по голові, обличчю, тулубу, й з метою подолання опору потерпілого до супротиву, збили його з ніг на землю та продовжували наносити удари, не даючи змоги піднятись з землі, чим спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці та скатах носу з переходом на повіки очей більше зліва, на тилі лівої кисті в проекції 3 пʼясної кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоровʼя. При цьому ОСОБА_3, ОСОБА_4, спільно з невстановленою органом досудового розслідування особою, нишпорили по кишенях потерпілого ОСОБА_2 з метою виявлення і викрадення цінних речей, які могли б там знаходитись, під час чого зняли з потерпілого ОСОБА_2 куртку, вартістю 976 грн, та з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.
Дії за вказаним епізодом судом першої інстанції кваліфіковано за ст. 187 ч. 2 КК України, апеляційним судом перекваліфіковано на ст. 186 ч. 2 КК України.
3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора.