У Х В А Л А
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 369/3043/17-ц
Провадження № 14-156цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Києво-Святошинська місцева прокуратура, про зобовʼязання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року (суддя Пінкевич Н. С.) та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року (судді Музичко С. Г., Болотов Є. В., Лапчевська О. Ф.),
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІУ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, терті особи:
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Києво-Святошинська місцева прокуратура, про зобовʼязання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням департаменту позивача було скасовано реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт на обʼєкти будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_3 Внаслідок проведених перевірок було встановлено, що ОСОБА_3 виконувала будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, на земельній ділянці, яка не була відведена для цих цілей, без дотримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, без розроблення та затвердження проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги статей 24, 29, 30, 31, 34, 36 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності". Також, були встановлені інші порушення. Відповідачу надсилались приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, які залишились без реагування.
З урахуванням викладеного, ДАБІУ просила суд зобовʼязати ОСОБА_3 знести багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за власний рахунок.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 14 листопада 2018 року, провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли за участю субʼєкта владних повноважень, а тому спори між учасниками цих правовідносин є публічно-правовими, а їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
У листопаді 2018 року ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, закриваючи провадження у справі дійшов помилкового висновку про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а повʼязаний з вирішенням питання щодо речового права.
Ухвалою Верховного Суду від 3 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У січні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, обʼєднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, обʼєднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах пʼятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 27 лютого 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.
ВеликаПалата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено зазначену ухвалу Верховного Суду, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.