Постанова
Іменем України
02 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 314/1688/17
провадження № 51-7068 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Маринича В.К. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Опанасюка О.В,
захисників Замури Л.П.,
ВойницькогоЄ.О.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року вкримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080210000177, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Нововолинська Волинськоїобласті, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини.
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня
2017 року ОСОБА_3 засуджено за частиною 1 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Ухвалено зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього увʼязнення з 11 лютого по 1 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту залишено без зміни до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання визначено рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати в сумі 439,80 грн.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за злочин, вчинений за таких обставин.
11 лютого 2017 року близько 03:00 ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спʼяніння, у приміщенні кухні належного йому будинку АДРЕСА_1, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_4 діючи умисно, ударив ОСОБА_4, ножем у грудну клітину, спричинивши колото-різане поранення тулуба, яке ускладнилось масивною крововтратою, від чого ОСОБА_4 помер. Таким чином ОСОБА_3 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2017 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор не оспорює фактичних обставин справи, однак ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок мʼякості.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни вирок районного суду, помилково погодився з висновком суду першої інстанції щодо призначеного засудженому покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок мʼякості.
Крім того, прокурор вказує, що суд помилково послався на обставину, яка помʼякшує покарання - щире каяття, а також не врахував обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину особою у стані алкогольного спʼяніння.
Також прокурор, обґрунтовуючи істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх невмотивованими у звʼязку з відсутністю належних відповідей на доводи його апеляційної скарги.
У запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_3 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та обʼєктивно врахували обтяжуючі та помʼякшуючі покарання обставини. Вважає, що призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років є достатнім для його виправлення та не заперечує, що власні дії призвели до вчинення злочину. Просить рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу, думку засудженого та захисників, які заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до статті 433 Кримінального Процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановленні в оскаржуваному рішенні, вирішуючи питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору незалежності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвʼязку для прийняття відповідного процесуального рішення.