Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 639/5758/17
провадження № 61-243св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_7, на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у складі судді Труханович В. В. від 05 липня
2018 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С., від 15 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід
ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина на частину житлових будинків літ. "А", "Б-1" з відповідною частиною надвірних будівель у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що її батько, який є сином померлого діда, помер раніше за спадкодавця, тобто вона є спадкоємицею першої черги за законом за правом представлення, однак пропустила передбачений законом шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини через поважні причини, повʼязані із перебуванням на заробітках за межами України та відсутністю відомостей про смерть діда, просила визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у два місяці. Крім того, просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом за відповідачами на 169/400 частин за кожним, виданих останнім, як спадкоємицям померлого ОСОБА_8
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 15 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона, з незалежних від неї обставин, не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини вона пропустила із поважних причин, оскільки протягом тривалого часу, а саме з 2010 року перебувала за межами території України і не знала про відкриття спадщини.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщину у вигляді частини житлових будинків літ. "А-1", "Б-1" з відповідною частиною надвірних будівель у домоволодінні за адресою:
АДРЕСА_1.
Батько позивача помер раніше за спадкодавця, а саме 02 березня
2010 року, а тому вона є спадкоємицею першої черги за законом за правом представлення.
З 2010 року і на день відкриття спадщини позивач перебувала за межами України, а саме у Мексиканських Сполучених Штатах.
ОСОБА_4 пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, звернулася до нотаріуса про вчинення відповідних нотаріальних дій лише у листопаді 2017 року, однак постановою державного нотаріуса від 29 листопада 2017 року позивачу ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її діда на 169/200 часток вказаного нерухомого майна в звʼязку з відсутністю факту прийняття нею спадщини та видачею свідоцтв про право на спадщину на вищевказане майно іншим заявникам - відповідачам у справі (а. с. 17).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які повʼязані з обʼєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.