Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 404/8750/15
провадження № 61-19614св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Кіровоградська міська рада, Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі судді Панфілової А. В. від 26 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Черненка В. В., Потапенка В. І., Авраменко Т. М. від 18 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_5, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Кіровоградська міська рада, Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, про усунення порушення права власності шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці площею 112,2 кв. м. ОСОБА_5 є власником нежитлової будівлі, яка розташована на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2, який здійснив на ній незаконну забудову впритул до існуючої стіни належного йому нежитлового приміщення, що призводить до обмеження прав і можливостей щодо користування належним йому нерухомим майном.
Позивач просив суд зобовʼязати відповідача усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_2.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 січня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 30 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено, що тими чи іншими діями відповідача порушуються його права як власника нерухомого майна або як користувача земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що у відповідача відсутнє право оренди або право власності на земельну ділянку, на якій було незаконно збудовано складське приміщення. Вказане приміщення відповідачем здійснено самочинно, без отримання відповідних дозвільних документів, впритул до належного йому нерухомого майна, чим порушено його право щодо можливості користуватися власністю.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці площею 112,2 кв. м.
ОСОБА_5 є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_2.
27 жовтня 2015 року, на підставі звернення ОСОБА_4, посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по АДРЕСА_2.
Інспектором встановлено, що одна частина нежитлового приміщення з добудовою (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") прийнята в експлуатацію на підставі свідоцтва про відповідність збудованого обʼєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм правил від 29 липня
2009 року № 11000277, виданого на імʼя ОСОБА_5
На іншу частину нежитлового приміщення надано: договір оренди земельної ділянки від 17 січня 2014 року № 4 (цільове призначення - для розміщення магазину); дозвіл управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 13 травня 2013 року № 1188 на перепланування та переобладнання нежитлового приміщення по АДРЕСА_2; свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 15 травня 2013 року № 3455605.
ОСОБА_5 виконав реконструкцію частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 за рахунок влаштування 2-х поверхів зі збільшенням загальної площі на 2107,0 кв. м та влаштуванням в несучій стіні прорізу, внаслідок чого її приєднано до існуючого магазину, що є порушенням пункту 2 частини першої статті 34 та частини першої статті 36 Закону України
"Про регулювання містобудівної діяльності".
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, обʼєктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до статті 376 ЦК України суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.