Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 187/1115/17-ц
провадження № 61-29548 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д.Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк";
відповідач - ОСОБА_4;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Іщенко І. М. від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С., від 30 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 22 червня 2012 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 2 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 20,40 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_4 свої зобовʼязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 60 065 грн 32 коп., з яких: 2 260 грн 59 коп. - заборгованість за кредитом; 50 233 грн 29 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 4 235 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина); 2 836 грн 44 коп. - штраф (процентна складова).
Посилаючись на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 22 червня 2012 року у розмірі 60 065 грн 32 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено встановлений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, про застосування якої заявлено відповідачем, оскільки останній платіж на погашення заборгованості позичальником було внесено у квітні 2013 року, а з позовом до суду банк звернувся лише у жовтні 2017 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року - без змін.
Погоджуючись із висновком районного суду про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, про застосування якої заявив відповідач, апеляційний суд також зазначив, що між сторонами договір про збільшення строку позовної давності не укладався, а поважних причин пропуску такого строку банком не зазначено, а судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов банку задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що вирішуючи питання про застосування позовної давності, суди першої та апеляційної інстанцій не визначились з початком її перебігу, оскільки без установлення обставин щодо обовʼязку відповідачем погашення заборгованості частинами (періодичними щомісячними платежами) або погашення кредиту у повному розмірі, не пізніше останнього місяця, зазначеного на платіжній картці, неможливо визначити початок перебігу позовної давності та його переривання. Крім того, в Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам сторони письмово домовилися про збільшення позовної давності до 50 років.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи
22 червня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 2 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 20,40 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_4 свої зобовʼязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого за розрахунком банку утворилася заборгованість у розмірі 60 065 грн 32 коп., з яких: 2 260 грн 59 коп. - заборгованість за кредитом; 50 233 грн 29 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 4 235 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина); 2 836 грн 44 коп. - штраф (процентна складова).
У жовтні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
29 листопада 2017 року ОСОБА_4 подав до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності.
2. Мотивувальна частина